Захист права власності не завжди має на увазі захист від зовнішнього посягання. Спадкове право також заслуговує на велику увагу в цьому аспекті.
Як захистити права спадкоємця, якщо спадкодавець проживав і помер за межами України, і чому до цього процесу залучаються міжнародні юридичні компанії, розповіла Ольга Бєлякова, партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, у рамках лекції «Особливості успадкування майна, що знаходиться за кордоном: пошук і підтвердження спадкоємців в Україні» блоку щодо захисту права власності в цивільному процесі Школи судової практики Legal High School.
Наявність такої нетипової практики, за словами лектора, викликана, по-перше, тим, що міжнародній компанії комфортніше працювати з національними офісами, а по-друге, наявність обов’язкового страхування відповідальності дає змогу нівелювати ризик помилки ідентифікації належного спадкоємця.
Ольга Бєлякова розповіла, що їхні клієнти — розпорядники майна (їхні юридичні представники, юрфірми), які звертаються з тим, щоб знайти спадкоємців. Суть поставленого перед нами питання: вкажіть, кому і на який рахунок перерахувати кошти, і підтвердіть, що це і є спадкоємці. Наше завдання і у встановленні осіб, і в пошуку їх місця проживання, і в підтвердженні особистості, і навіть у правовій допомозі спадкоємцям, щоб вони здійснили всі необхідні дії для отримання спадщини.
Власне процедура не має значення для іноземного розпорядника, він, як правило, сподівається на українських юристів. «Але проблема в тому, що українські закони ці аспекти не регулюють. Тут якраз і потрібна винахідливість та кмітливість українського юриста», — зазначила пані Бєлякова.
Спікер розповіла на прикладі конкретної справи, що така процедура вимагає часу. Навіть якщо спадкоємці не вступають у конфлікт між собою і не оскаржують заповіт (а це рідкість), процедура займає кілька років. У практиці спікера від моменту відкриття спадщини (в Англії) до виплати (в Україні) минуло майже п’ять років.
Значна частина часу і сил витрачається на комунікацію зі спадкоємцями. Проблема в тому, що багато спадкоємців одразу вимагають назвати точну суму. Але сума не розголошується для юристів в Україні. Також їм не розголошується інформація про те, чи є борги у спадкодавця і чи буде виплата на користь спадкоємців. Крім того, із спадкової маси необхідно відняти витрати на утримання майна, роботу юристів тощо. Таким чином, сума виплати стає відомою тільки в день перерахування.
«По суті, наше завдання — встановити людину (не завжди в заповіті є хоча б імена і прізвища, не кажучи вже про адреси, які могли змінитися). Ми завжди проводимо особисті зустрічі, також залучаємо місцевого нотаріуса і ще раз перевіряємо дані по архівах місцевого РАГСу. Значну проблему може скласти зміна протягом життя транслітерації прізвищ. І тут ми не можемо дати жодної гарантії, що не буде помилки, однак ми зобов’язані підтвердити перед замовником, що ми вжили всіх заходів для того, щоб імовірність помилки була мінімальною», — розповіла Ольга Бєлякова.
Як правило, залучення українського права застосовується при необхідності визначення спадкоємців у разі смерті прямого спадкоємця в період від відкриття до отримання спадщини, а також для перевірки і посвідчення всіх документів, які можемо зібрати.
Також наше завдання упевнитися, що спадкоємці відкрили окремі рахунки в гривні і відповідній іноземній валюті з метою отримання своєї частки спадщини. Для цього ми просимо надати нам нотаріальну декларацію, що такий-то рахунок відкрито таким-то спадкоємцем саме для отримання спадщини.
Завершується процес отриманням від спадкоємця нотаріальної заяви — підтвердження отримання конкретної суми спадщини.
