Банківська реформа стимулює появу нових бізнес-моделей, у тому числі й банки з новим функціональним потенціалом» — Іван Пріцак

«Оскарження рішення про неплатоспроможність банку» — з такою темою перед слухачами Legal High School виступив провідний юрисконсульт юридичного департаменту Національного банку України Іван Пріцак.

За його словами, на розгляді адміністративних судів перебуває понад 50 адміністративних позовів щодо оскарження рішень НБУ, згідно з якими банки були віднесені до категорії неплатоспроможних і в яких була відкликана ліцензія, а також похідних рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про введення тимчасової адміністрації і процедури ліквідації неплатоспроможних банків.

При цьому Іван Пріцак акцентував увагу на важливості розуміння наслідків такого «банкопаду». «Сьогодні ми бачимо вже певне оздоровлення банківської системи. Наприклад, наприкінці 2017 року вже відчувалася певна стабілізація банківської системи — чистий прибуток платоспроможних банків після оподаткування становив 2,2 млрд грн, при цьому спостерігається приплив депозитних капіталів — цей показник щодо фізичних осіб збільшився до 13%, а юридичних осіб до 4%», — підкреслив спікер. За його словами, незважаючи на те, що реформа банківського сектора є болючим процесом як для бізнесу, так і для громадян, можна стверджувати, що вона стимулює появу нових бізнес-моделей, у тому числі і банки з новим функціональним потенціалом.

Як зазначив лектор, у процесі вирішення спорів цієї категорії суди окреслили три проблемних питання, серед яких:

  • хто має право оскаржити застосовану НБУ міру впливу у вигляді віднесення банку до категорії неплатоспроможності;
  • чи може таке рішення оскаржити акціонер банку;
  • чи забезпечить судове рішення ефективний захист заявника.

Остаточну крапку в жодному з цих питань, на думку Івана Пріцака, не поставлено. Проте, за його словами, відповідь на перші два питання дав Верховний Суд у своїх постановах від 24 жовтня 2017 року, згідно з якими право на оскарження рішення регулятора про виведення банку з ринку належить як самому банку або акціонеру — власнику істотного впливу, так і особі, яка здійснює активний вплив на роботу банку.

Що ж стосується ситуації з оскарженням таких постанов НБУ звичайними вкладниками з мотивів порушення свого майнового інтересу, то, за словами лектора, з метою захисту інтересів вкладника створена система гарантування вкладів. «На наш погляд, захист своїх інтересів вкладники повинні здійснювати в рамках системи гарантування вкладів як елемента, в тому числі мотивування ФГВФО і уповноважених фондом осіб на забезпечення ефективного виведення неплатоспроможних банків з ринку», — наголосив Іван Пріцак.

Говорячи про третє проблемне питання, він зазначив, що сьогодні немає законодавчого механізму відновлення діяльності банку після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідації, у тому числі і на підставі судового рішення.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів