Строк оренди земельної ділянки не може починатися раніше за строк дії договору оренди — Мирослав Гнидка

Земельні спори, зокрема реалізація права власності на землю та права користування землею, — тема лекції Мирослава Гнидки, керівника юридичного департаменту групи компаній Merx. Він нагадав слухачам Legal High School, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, чи земельні частки (паї), які перебувають у власності.

При цьому в столиці рішенням міськради Положенням про плату за землю в місті Києві запроваджено додаткову плату за землю. Плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлене, встановлюється у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Лектор зазначив, що це рішення неодноразово оскаржувалося в судах, проте міська влада столиці у відповідь на судові рішення змінювала формулювання і залишала це положення в силі.

Мирослав Гнидка нагадав ставки податку за земельні ділянки, а також розповів про підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку, зауваживши, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку. При цьому він відзначив, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення не рідше, ніж один раз на п’ять-сім років. Якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів, то для земель сільськогосподарського призначення — не рідше, ніж один раз на п’ять-сім років, а несільськогосподарського призначення — не рідше, ніж один раз на сім-десять років.

Лектор вказав на неоднозначність позиції Верховного Суду щодо наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у разі переходу права на нерухоме майно, розташованого на орендованій земельній ділянці, до іншої особи. Він підкреслив: досі актуальними є справи, що стосуються питання визначення строку дії договору оренди — з моменту реєстрації договору чи з моменту реєстрації права, чи з моменту укладення договору та його підписання, а може, з моменту передачі земельної ділянки. При цьому він послався на рішення Верховного Суду у справі №532/384/16-ц, відповідно до якого строк оренди земельної ділянки (існування права оренди земельної ділянки) не може починатися раніше за строк дії договору оренди такої земельної ділянки. Строк дії договору земельної ділянки починається після набуття таким договором чинності, а не з моменту його укладення. Укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набуває чинності після такої реєстрації.

Говорячи про розірвання договору оренди, Мирослав Гнидка зазначив, що відповідно до постанови Верховного Суду у справі №911/3250/16, якщо договір було розірвано в односторонньому порядку, передбаченому статтею 782 Цивільного кодексу України, то моментом припинення договірних зобов’язань за договором є саме отримання наймачем повідомлення про намір розірвати цей договір.

Крім того, лектор зосередив увагу на підставах розірвання договору оренди, його поновлення та пролонгації і наголосив, що визнати недійсними умови стосовно права односторонньої відмови від уже припиненого договору оренди неможливо.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик