Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він отримав безпосередньо під час судового засідання, — Ігор Свєтлічний

Про свідка та його показання, практику Верховного Суду щодо показань, а також свідчення зі слів третіх осіб йшлося у рамках лекції Ігоря Свєтлічного, практикуючого адвоката, фахівця з кримінального процесу. Спочатку він нагадав слухачам Legal High School, що відповідно до частини 1 статті 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких лише слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, адвокатів у цьому переліку немає. Далі лектор наголосив, що згідно з частиною 2 статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є лише показання, речові докази, документи та висновки експертів. Усе інше, в тому числі показання з чужих слів, ми повинні вкласти у визначені чотири категорії джерел доказів. Іншого чинний КПК не передбачає.

Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, здатних забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Причому Ігор Свєтлічний акцентував увагу на тому, що згідно з частиною 2 статті 92 КПК доказування допустимості і належності доказів покладається на сторони, що їх подають, а не лише на прокурора чи потерпілого.

Говорячи про оцінку доказів, Ігор Свєтлічний підкреслив, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд здійснюють оцінку доказів за внутрішнім переконанням, при цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили згідно зі статтею 94 КПК. Адвокатів у цьому переліку немає.

Лектор нагадав, що стосовно доказів діє формула Н + 3Д: належність (належними визнаються докази, за допомогою яких встановлюються обставини, що мають значення для провадження); достовірність (відповідність інформації, отримуваної з доказу, дійсності); достатність (сукупність зібраних доказів є достатньою для прийняття відповідного рішення); допустимість (допустимим визнається доказ, отриманий у порядку, передбаченому КПК України).

Важливим джерелом доказів є показання — відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин.

Лектор наголосив, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Ігор Свєтлічний підкреслив, що висновок або думка особи, яка дає показання, згідно зі статтею 95 КПК, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для розуміння показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях. При цьому сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від осіб за їх згодою пояснення, які, на жаль, не є джерелом доказів. Права допиту осіб адвокати не мають, крім як під час судового засідання, є лише право отримувати пояснення особи за згодою цієї особи.

Говорячи про таке джерело доказів, як показання з чужих слів (стаття 97 КПК), лектор нагадав, що ними є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Адвокат Свєтлічний детально проаналізував критерії та підстави застосування такого джерела доказу та зазначив, що суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, у разі їх відповідності іншим правилам допустимості.

Також відбулося пряме включення експерта, адвоката Марини Афендулової, яка поділилася своєю цікавою практикою щодо допиту свідків та відповіла на запитання глядачів онлайн.

Для обґрунтування своєї думки лектор послався на постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №441/845/17, яка аналізує визначення саме мети показань, та дає відповідь на те, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показанням з чужих слів у значенні статті 97 КПК України.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів