Майстер-клас на тему «Поведінкові моделі українських суддів під час прийняття рішень» провів для слухачів Legal High School адвокат Тимур Михайлов. За його словами, дослідження внутрішнього механізму прийняття рішень, професійної поведінки суддів та факторів, що впливають на судові рішення, проводяться в усьому світі, тож результати цих досліджень цілком можна застосовувати до поведінки українських суддів.
Лектор описав загальновизнані моделі поведінки суддів та чинники, що впливають на ухвалення рішень. Зокрема, було зазначено про негативну роль, яку відіграє надмірне навантаження на українських суддів, спричинене гострою нестачею суддівських кадрів.
Розглядаючи моделі поведінки суддів, Тимур Михайлов описав нормативну, ціннісну та стратегічну моделі. Він відзначив можливість застосування функції корисності для пояснення економічної поведінки українських суддів, запропонованої для суддів як професіоналів на ринку праці в західних дослідженнях, а також функції корисності корумпованого агента, яка застосовується в антикорупційних дослідженнях.
Говорячи про вплив групової поведінки суддів, лектор звернув увагу слухачів Legal High School на так звану усталену практику, коли для спрощення та зменшення кількості своєї роботи суддя копіює рішення інших суддів у схожих ситуаціях, хоча за інших обставин цей суддя міг вважати правильним інше рішення. Він відзначив, що судді схильні до певного корпоративізму. Таким чином формується їх ідентичність, де світ розподіляється на суддів та несуддів (усіх інших).
Розкриваючи питання евристики в роботі суддів, лектор зауважив, що евристика — це певні способи спрощення, які використовує наш мозок для того, щоб під час прийняття рішення не повторювати повний алгоритм оцінки інформації та збору даних. Дуже часто це швидкі судження на підставі стереотипів та якихось спостережень. Лектор наголосив, що в судовій практиці, особливо коли це стосується потоку однотипних справ, які завжди вирішуються однаково, судді застосовують саме евристику.
Підсумовуючи, Тимур Михайлов зазначив, що залежно від обставин українські судді перемикаються між поведінковими моделями.
Спочатку суддя, можливо навіть і неусвідомлено, вирішує юридичне завдання. Тобто дивиться, яка норма підлягає застосуванню, які були обставини, які є варіанти судового рішення. Для цього суддя застосовує евристику, тобто переглядає усталену практику й оцінює можливість її скопіювати для ухвалення судового рішення. Якщо ситуація з використанням евристики, усталеної практики, обставин справи та юридичного змісту надає можливість для декількох варіантів судового рішення, то включаються інші механізми (наприклад, стратегічна або ціннісна моделі). Якщо суддя не зацікавлений у результаті, він намагається знайти рішення, яке найбільш точно відповідатиме правовим позиціям Верховного Суду, або застосовує евристику, тобто приймає рішення за аналогією з якоюсь іншою, більш відомою судді категорією справ. Якщо суддя зацікавлений у результаті (тобто має бачення, який вигляд та регулювання повинні бути в спірних відносинах через свої певні переконання), то він застосовує або ціннісну, або стратегічну модель.
Лектор відзначив, що не радить вдаватись до корупції не тільки через кримінальну відповідальність, а й через те, що саме звернення або пропозиція корупції вмикає небажану поведінкову модель корумпованого судді та зменшує шанси отримати рішення на користь клієнта.
