Суддя КАС ВС, лектор LHS Володимир Кравчук висвітлив аспекти касаційного провадження в адміністративному процесі

Законодавець окремо принципів касації не визначив. Їх визначив суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Володимир Кравчук під час лекції про нюанси касаційного провадження в рамках Legal High School. Отже, він виділив такі принципи: касація завжди йде після апеляції; нове законодавство суттєво обмежило право на касацію — тільки у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 328 КАС України); ухвали можуть бути оскаржені тільки ті, які прямо зазначені в законі (частина 2 статті 328 КАС України); підстави касації — неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; ВС не встановлює і не переоцінює факти; перегляд у межах доводів та вимог касаційної скарги (але не виключно); розгляд у порядку спрощеного провадження.

Володимир Кравчук звернув увагу на те, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд, а не Касаційний адміністративний суд у складі ВС. І в цьому контексті на практиці вже виникають певні труднощі. Лектор виділив п’ять судових складів ВС: 1) суддя-доповідач, 2) колегія суддів (постійна «трійка» або «п’ятірка») — входить до складу палати; 3) палата (у КАС діє три палати: податкова, соціальна і щодо виборів); 4) об’єднана палата — по двоє суддів зі складу кожної плати та голова касаційного суду; 5) Велика Палата — по п’ятеро суддів від кожного касаційного суду і Голова Верховного Суду (на цей момент у Великій Палаті по четверо суддів від кожного касаційного суду).

За словами лектора, нове законодавство фактично запровадило новий принцип зміни правового висновку: «Змінює той, хто встановив».

Детально пан Кравчук зупинився на питаннях строків, форми та змісту. За КАС України, найменування суду касаційної інстанції — Верховний Суд. Він зазначив, що суддям продовжують надходити документи, адресовані Верховному Суду України, для судді-формаліста цього достатньо, щоб прийняти ухвалу про залишення скарги без руху. Говорячи про форму та зміст, суддя акцентував увагу на необхідності обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; вказувати правову норму (статтю закону) — як її застосували суди і чому це неправильно. Формальною підставою для залишення скарги без руху є відсутність дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Володимир Кравчук рекомендує починати свою касаційну скаргу із зазначення цієї дати.

Суддя ВС нагадав, що касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. Якщо такого клопотання немає, вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Якщо сторона зацікавлена у тому, щоб суд розглянув скаргу в максимально короткі терміни, Володимир Кравчук не рекомендує клопотати про розгляд справи за участю сторін. Наприклад, особисто він може призначити розгляд справи за участю сторін не раніше ніж 22 березня ц.р.

Також спікер детально проаналізував нюанси пропуску строку оскарження, повернення скарги («найпопулярніша» підстава — скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказане, тощо), відмови у відкритті провадження, проаналізував обов’язкові підстави скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів