Суди виходять за рамки формального розуміння бенефіціарного власника — Лариса Антощук, керівник практики вирішення податкових спорів KPMG Law

Лариса Антощук, менеджер, керівник практики вирішення податкових спорів KPMG Law, прочитала для слухачів Школи судової практики Legal High School лекцію про виплату дивідендів у ракурсі інвестиційних спорів. Розповідаючи про концепцію бенефіціарного власника, закріплену в Податковому кодексі України з 2011 року, лектор нагадала, що бенефіціарним власником доходів вважається особа, яка має право на отримання таких доходів, при цьому бенефіціарним власником не може бути юридична або фізична особа, яка є агентом, номінальним утримувачем або тільки посередником в отриманні доходу. Щоб скористатися податковою пільгою, необхідно надати довідку про резидентність. При цьому стандартна ставка застосовуватиметься у таких випадках: якщо головною метою операції є застосування зниженої ставки податку, якщо економічна сутність відносин не відповідає умовам формально укладених угод або коли нерезидент здійснює тільки посередницькі функції.

Підходи судів щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування різняться, зазначила пані Антощук. Найчастіше застосовується формальний підхід, за якого суди враховують, чи надав нерезидент довідку про резидентність, а також чи є він саме бенефіціарним власником, тобто не посередником або агентом (справи № 2а/0470/15215/11, № 2а-6786/12/0170/2, № 807/4040/13-а). Разом із тим чи існує економічний підхід: суди визнають, що поняття бенефіціарного власника не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення потрібно визначати, виходячи з цілей і завдань конвенції (чи є мета ухилення від оподаткування тощо), а також бенефіціарний власник повинен не просто отримувати дохід, а визначати його подальшу економічну долю (справи № 804/4659/15, № 806/1417/15, № 806/1213/15, № 805/3250/13-а, № 805/7337/13-а). Про нюанси виплати дивідендів нерезидентам Лариса Антощук розповіла на прикладі справи № 806/1213/15, в якій суд уже вийшов за рамки формального тлумачення бенефіціарного власника, але ще повністю не застосував економічний підхід.

Також лектор проаналізувала справу № А40-34089/17 (РФ) про перекваліфікацію роялті в дивіденди. У цій справі платник дотримувався позиції, що відчуження торгової марки мало економічну суть, а податковий орган стверджував, що економічних підстав для цієї операції не було, а платежі на право користування ТМ, перераховані підприємцю, є прихованими дивідендами. У судовому рішенні зазначено, що підтвердженням необґрунтованої податкової вигоди є такі факти: взаємозалежність усіх учасників договорів; договори про відчуження прав на користування ТМ укладались тільки з підприємцем; відсутність економічної мети та ділового сенсу при відчуженні товарних знаків і заниження вартості ТМ.

Лариса Антощук також роз’яснила, чому, на її думку, оскарження податкового повідомлення-рішення є спором немайнового характеру. Лектор переконана, що неузгоджена сума податкового зобов’язання не впливає на зміну майнового стану платника податків, але апеляційні адміністративні суди вважають навпаки, тому бізнес і далі продовжує сплачувати судовий збір.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів