Тактикою протидії процесуальним диверсіям у ході розлучення через суд поділилася Інна Тута
- 30.05.2019 15:02
- Новини
Спецкурс із сімейного права на освітній платформі Legal High School відкрила лекцією «Ситуація «розлучення»: тактика дій адвоката» Інна Тута, адвокат практики сімейного та спадкового права АО MITRAX. Вона розпочала розмову з того, що розірвання шлюбу може бути як мирне — через орган РАГС, так і немирне — через суд.
Розлучення через РАГС можливе за наявності згоди подружжя на розірвання шлюбу або одного із подружжя, якщо другий із подружжя був визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та за відсутності у подружжя дитини. Лектор розповіла про перелік необхідних документів і зазначила, що у разі мирного розірвання шлюбу роботи для адвоката практично немає — мова може йти хіба що про консультацію.
Інша річ, коли розлучення немирне. Як відзначила Інна Тута, судовий порядок розірвання шлюбу поширюється на випадки наявності у подружжя неповнолітніх чи малолітніх дітей (дитини) та згоди подружжя на розірвання шлюбу; наявності у подружжя неповнолітніх чи малолітніх дітей (дитини) та відсутності згоди другого із подружжя на розірвання шлюбу; відсутності дітей та відсутності згоди другого із подружжя на розірвання шлюбу. Також лише через суд відбувається розірвання шлюбу, що укладений між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства.
При цьому лектор наголосила, що позов (заява) про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого із подружжя або дитини, батьківство зачатої чи народженої дитини визнане іншою особою, відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Лектор нагадала, що за загальним правилом справи про розірвання шлюбу розглядаються судом за місцем проживання чи перебування відповідача та зазначила обставини, за яких можлива зміна підсудності.
Говорячи про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження, лектор зазначила, що цей порядок можливий у разі наявності у подружжя спільних дітей та згоди подружжя на розірвання шлюбу. Обов’язкова умова — це врегулювання подружжям питання сплати аліментів на утримання дитини, місця проживання дитини та участі у вихованні дитини того із батьків, хто проживає окремо. Лектор навела перелік документів, які необхідно подати до суду.
За її словами, у разі розірвання шлюбу в порядку позовного провадження після визначення підсудності та подачі позову про розірвання шлюбу можливі дві тактики дій: відповідач займає нейтральну позицію, подає заяву про розгляд справи без його участі та про визнання позовних вимог. У такому разі судовий процес не буде довготривалим, а рішення суду, вірогідно, буде винесене на підготовчому судовому засіданні.
Проте є випадки, коли відповідач вчиняє різного роду процесуальні диверсії з тих чи інших об’єктивних чи суб’єктивних причин або ж і правда намагається зберегти шлюб. Лектор навела приклади дій відповідача у разі відсутності бажання розірвати шлюб та відповідних дій позивача. Зокрема, це може бути:
— подача відповідачем апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі з підстав недотримання правил підсудності;
— подача відповідачем клопотання про надання строку для примирення подружжя;
— подача відповідачем зустрічного позову, наприклад, про встановлення режиму окремого проживання;
— подача відповідачем клопотання про відкладення судового засідання з підстав неможливості з’явитися в судове засідання.
Інна Тута проаналізувала ці процесуальні диверсії та окреслила алгоритм роботи адвоката для протидії їм.