Тетяна Вовк, радник ЮФ Asters, презентувала слухачам Legal High School європейський досвід узгодження концентрацій

Заняття у Школі корпоративного права та M&A Legal High School продовжив виступ Тетяни Вовк, радника ЮФ Asters. Тема її лекції — «Узгодження концентрацій європейськими антимонопольними органами». Лектор розповіла про підходи до визначення концентрації в деяких європейських юрисдикціях і порівняла їх з українською практикою, окремо зупинившись на особливостях отримання дозволів на створення спільних підприємств. Певною недосконалістю українського законодавства пані Вовк при цьому назвала ту обставину, що у нас окремі підготовчі етапи розглядаються як самостійні трансакції, що ускладнює отримання необхідних дозволів — оцінюється форма трансакцій, а не їх суть і економічні наслідки.

Коментуючи ситуацію, коли трансакція не буде вважатися концентрацією, пані Вовк зазначила, що в українському законодавстві міститься велика кількість винятків. Як приклад вона навела так звані внутрішньогрупові концентрації (в ЄС цей виняток міститься в самому визначенні концентрації — злиття незалежних суб’єктів господарювання). Не вважаються концентраціями також угоди за участю «фінансових покупців» (кредитних, фінансових установ та страхових компаній), які набувають бізнес з метою його подальшого перепродажу. Аналогічні винятки передбачені і для придбання контролю арбітражним керуючим.

Радник ЮФ Asters також розповіла про порогові значення, які застосовуються для концентрацій у національних (Австрія, Кіпр, Німеччина) та наднаціональному (ЄС) режимі. Останній застосовується у тому випадку, якщо концентрація належить до Community Dimension, тобто її вплив поширюється на кілька держав — членів ЄС. Дозвіл на такі трансакції надається Європейською комісією. При цьому європейські конкурентні відомства активно комунікують між собою, функціонує система розподілу заяв (referrals) — розгляд справи може бути передано від національного органу Єврокомісії і навпаки.

У продовження лекції Тетяна Вовк розповіла про деякі невід’ємні обмеження, які, як правило, супроводжують великі трансакції. У практиці європейських відомств дозвіл на концентрацію поширюється на обмеження, які прямо пов’язані з концентрацією та необхідні для її здійснення (тобто не мають самостійної мети). Серед таких обмежень лектор, зокрема, назвала утримання від конкуренції з боку продавця, а також утримання від переманювання працівників. До цієї ж категорії належать угоди про конфіденційність, ліцензійні угоди, угоди з продавцем про придбання і постачання (до досягнення статусу автономності).

На завершення свого виступу радник ЮФ Asters розповіла про відмінності підходів АМКУ та європейських регуляторів у питаннях аналізу концентрацій.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів