Про аналітичну роботу з доказами у кримінальному провадженні слухачам Legal High School розповіла Ірина Кузіна, адвокат АО Barristers. Вона наголосила, що робота адвоката пов’язана з необхідністю оперувати великими обсягами інформації, тому варто застосовувати спеціальні технології, які полегшують і спрощують таку інтелектуальну діяльність. При цьому вона наголосила, що просте читання багатьох томів справи не призводить до успіху і всі результати аналізу справи мають бути використаними.
Лектор відзначила, що відповідно до формальної логіки доказування — це сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності певного судження з допомогою інших істинних та пов’язаних з ним суджень. Тобто у застосунку до кримінального провадження судження повинні бути пов’язаними між собою і з них має випливати винуватість підозрюваного. «В юриспруденції широко використовується поняття відповідності доказів, — зауважила Ірина Кузіна, — але важливо також, щоб судження бути так само відповідними». Отже, судження про винуватість особи є умовиводом з інших суджень, які необхідно перевірити на істинність — кожне окремо — за допомогою доказів.
Завдання суду в такому випадку — встановити істинність або хибність судження: «Н. вчинив злочин за статтею ХХХ Кримінального кодексу України» — це умовивід, який повинен ґрунтуватися на судженнях, викладених прокурором в обвинувальному акті. Тому, за словами лектора, обвинувальний акт необхідно «препарувати» на окремі прості судження — з урахуванням складу інкримінованого кримінального правопорушення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (стаття 91 КПК України). При цьому вона продемонструвала алгоритм логічного аналізу злочину за статтею 115 Кримінального кодексу України.
Алгоритм роботи з інформацією лектор розділила на ряд етапів, першим з яких є формування переліку суджень, які перевірятимуться доказами. Їх можна згрупувати за епізодами, фігурантами та статтями КК України (кваліфікація). За її словами, перевірити судження обвинувачення доказами зручно в формі таблиці. Завдяки своєму зовнішньому вигляду та функціональному призначенню таку таблицю називають «шахматка».
Продемонструвавши, який вигляд має така таблиця на прикладі аналізу злочину за статтею 115 Кримінального кодексу України, лектор наголосила, що шахматка доказів — це відправна точка для складання наступних аналітичних таблиць та інтелект-карт. «За її допомогою ми бачимо справу «згори», тож шахматка є своєрідною «мапою», до того ж шахматка дозволяє визначити, чи всі обставини, що підлягають доведенню, обґрунтовані доказами взагалі. Також ми бачимо прогалини в позиціях обвинувачення та захисту і думаємо, як їх ліквідувати», — наголосила Ірина Кузіна.
Зручність шахматки полягає і в тому, що можна повернутися до будь-якого аспекту справи в будь-який час, навіть через п’ять років не забути, якими доказами підтверджується (або ні) та чи інша обставина. А головне — одразу видно, на що насправді треба спрямовувати зусилля, а не доводити недопустимість доказів, які ні на що не впливають. Крім того, під час дослідження доказів у суді легко шукати конкретний документ через пошук Microsoft Word і давати пояснення по документу, користуючись підготовленими тезами.
Другим етапом роботи з інформацією за допомогою шахматки доказів, за словами лектора, є визначення того, що у справі потребує особливої уваги. Далі знаходяться та відпрацьовуються процесуально слабкі місця опонента. Наприклад, перевіряється законність НС(Р)Д.
Відстежувати шлях речових доказів, носіїв інформації Ірина Кузіна радить за допомогою їх трекінгу. Завдяки цьому методу можна дізнатися, які процесуальні дії були виконані з доказом, де він знаходився у конкретний проміжок часу, в якому пакуванні тощо. А от для візуалізації послідовності процесуальних дій можна скласти хронометраж. При цьому лектор порадила слухачам Legal High School шахматку доказів складати обов’язково, інше — за необхідності. Таким чином аналітику можна використовувати під час дослідження доказів, у тому числі допиту свідків, у разі командної роботи, для складання аналітичного звіту для клієнта, під час підготовки до судових дебатів чи складання апеляційної скарги.
