«Акціонерне товариство — найбільш захищена організаційна форма з точки зору рейдерських ризиків» — Мирослав Гнидка

Вищим органом управління акціонерного товариства після загальних зборів є наглядова рада. Питання порядку його формування і повноважень розкрив у своїй лекції Мирослав Гнидка, керівник юридичного департаменту групи компаній MERX, адвокат.

На початку лекції спікер зазначив, що в світовій практиці виділяють такі моделі корпоративного управління:

— однорівнева (англосаксонська) — передбачає унітарний орган управління — рада директорів;

— дворівнева (континентальна) — як правило, крім загальних зборів, є виконавчий і наглядовий орган управління;

— альтернативна — дозволяє товариствам формувати або не формувати наглядовий орган на власний розсуд;

— змішана — унітарна система, але наглядова рада формується в обов’язковому порядку в певних випадках.

При цьому Рада директорів формується з числа топ-менеджменту (генеральний директор очолює раду) і представників акціонера.

Українське законодавство хоч і прагне до кращих тенденцій, поки не так однозначно. Наприклад, заборона зв’язку членів наглядової ради з акціонерами та вимоги у частині ділової репутації значно ускладнили формування наглядових рад. Особливо для державних компаній.

При цьому законодавство передбачає такі види органів управління: наглядова рада (Закон «Про акціонерні товариства»); наглядова рада державного банку (Закон «Про банки і банківську діяльність»); наглядова рада (спостережна рада) (Положення про Наглядову раду (спостережною раду); рада банку (Закон «Про банки і банківську діяльність»); незалежний член наглядової ради (незалежний директор (Закон про АТ). І така розрізненість не додає зрозумілості корпоративному праву.

У кожному з випадків наглядова рада або інший виконавчий орган завжди формується загальними зборами акціонерного товариства. Порядок формування прописаний Законом.

Важливим моментом при голосуванні є те, що таке голосування проводиться бюлетенями, і в бюлетені вказується, чи є кандидат акціонером, представником акціонера або групи акціонерів, або ж є незалежним директором. При цьому весь склад наглядової ради формується одним голосуванням, так само і достроково припиняються повноваження членів наглядової ради — всіх разом.

Мирослав Гнидка докладно розповів про особливості формування наглядової ради в різних компаніях (державних, зі значною часткою держави, вимогами до членів наглядової ради), зупинився на критерії визначення незалежних директорів, зазначивши, що багато спірних питань щодо голосування, припинення повноважень можна зняти, якщо прописати правила в статуті.

На жаль, останні зміни корпоративного законодавства призвели до суттєвого подорожчання обслуговування акціонерних товариств. Однак, за словами лектора, створення компаній у формі приватних акціонерних товариств виправдане, оскільки вони є найбільш захищеними від рейдерського захоплення. Значно складніше придбати акції або просто перереєструвати компанію, адже, крім реєстратора, треба задіяти ціле коло осіб.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів