Про практику застосування кримінального законодавства Великою Палатою Верховного Суду слухачам LHS розповів Сергій Лисенко, керуючий партнер GRAСERS.
Робота Великої Палати Верховного Суду має суттєве значення в кримінальному судочинстві, оскільки визначає вектор подальшого застосування кримінального законодавства, окреслив актуальність заявленої теми Сергій Лисенко.
На початку лекції спікер зупинився на правилах зарахування терміну попереднього ув’язнення, поставивши запитання: «Чи є Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань і зарахування строку попереднього ув’язнення», яким передбачене внесення змін до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України і закріплене положення, згідно з яким попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи в розумінні статті 5 КК України?». Відповідаючи на це запитання, Сергій Лисенко процитував висновок Великої Палати: «Положення частини 5 статті 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув’язнення в строк позбавлення волі або інших видів покарань, передбачених у частині 1 статті 72 КК України, не можна вважати такими, які визначають «караність» або «інші кримінально-правові наслідки діяння» в розумінні частини 2 статті 4 КК України. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув’язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набуття чинності Законом №2046-8, під час зарахування попереднього ув’язнення в строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 КК України в редакції Закону №838-8. У такому разі Закон №838-8 має переважну (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків закону є неправильним, оскільки його зворотну дію як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», згідно з частиною 2 статті 5 КК України, не допускається.
Така позиція Великої Палати суттєво поліпшує становище наших підзахисних і допомагає домогтися більш м’якого покарання, прокоментував Сергій Лисенко.
Що стосується терміна «потерпілий» у розумінні статті 46 КК України, то цей термін необхідно розуміти в його кримінально-правовому сенсі, тобто це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіяно фізичну, моральну і/або майнову шкоду або створено загрозу її заподіяння.
Чи можливе відшкодування шкоди у разі смерті, наприклад, родичам померлого? Позиція Великої Палати Верховного Суду — однозначна: заподіяна кримінальним правопорушенням шкода в розумінні статті 46 КК України має бути такою, що за своїм характером піддається відшкодуванню (усуненню). Смерть є наслідком, що має незворотний характер. Таким чином, шкода у вигляді смерті відшкодуванню або усуненню в розумінні статті 46 КК України не підлягає.
