Блок «Стратегія і тактика: побудова лінії захисту в суді» в LHS триває. З лекцією, присвяченою тому, як закрити провадження на стадії досудового розслідування, коли реабілітація має значення, виступила Анастасія Доброчинська, старший партнер PRAVO GARANT. Вона нагадала перелік підстав закриття кримінального провадження згідно із законодавством, а також строки досудового розслідування, встановлені статтею 219 КПК України.
Під час лекції розглянуто компетенції суб’єктів, уповноважених приймати рішення про закриття кримінального провадження. Так, слідчий може прийняти таке рішення на етапі, що передує повідомленню про підозру. Отже, компетенція слідчого щодо закриття кримінального провадження має чітко визначені межі.
Слідчий суддя має повноваження закривати кримінальне провадження на стадії досудового розслідування лише з однієї підстави, якщо закінчились строки досудового розслідування, встановлені частиною 1 статті 219 КПК України, за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника. Тобто повноваження слідчого судді має контрольний характер і застосовується у випадках, коли інші уповноважені суб’єкти своєчасно не прийняли рішення про закриття кримінального провадження із зазначеної підставі. Найбільшим досягненням лектор вважає право закриття кримінальних проваджень, які здійснюються за фактом скоєння кримінального правопорушення, яке виникає за спливом граничних строків досудового розслідування.
Подання скарги в порядку пункту 9-1 частини 1 статті 303 КПК України адвокат рекомендує застосовувати у поєднанні з частиною 1 статті 219 КПК України та висувати вимоги про закриття кримінального провадження у зв’язку з недотриманням процесуальних строків. При цьому, як відзначила лектор, необхідно довести статус іншої особи, чиї права чи законні інтереси обмежуються досудовим розслідуванням, адже дуже часто слідчі судді відмовляють у задоволенні подібних вимог саме у зв’язку із недоведенням статусу, визначеного пунктом 16-1 частини 1 статті 3 КПК України.
Пані Доброчинська звернула увагу на те, що у разі, коли досудове розслідування закрито за будь-якими пунктами, окрім 1, 2, 4, 9 статті 284 КПК України, то слідчий не позбавлений права розпочати нове кримінальне провадження з розслідування тих самих фактів, зокрема, подати новий рапорт і внести відомості в ЄРДР. На думку лектора, це дає широке поле для зловживань з боку окремих недобросовісних співробітників правоохоронних органів з метою тиску на бізнес.
Свою доповідь Анастасія Доброчинська ілюструвала прикладами із судової практики. Зокрема, навела приклади скасування повідомлення про підозру слідчими суддями з підстав недотримання процесуального порядку вручення підозри: приміром, ухвалу Чаплинського районного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року у справі №665/606/17 (повідомлення про підозру вручено із порушеннями встановленого законом порядку, не вручено, відправлено поштою, за адресою, за якою особа не проживає та не була зареєстрована, а також отримано іншою особою, яка уповноважена на підприємстві приймати кореспонденцію виключно стосовно юридичної особи).
Також пані Доброчинська звернула увагу на висновок ВС у справі №161/10535/19, який наділяє адвоката досить ефективним та оперативним способом захисту прав підозрюваного під час досудового розслідування вже на наступний день після закінчення строку, визначеного статтею 219 КПК. Тобто з цієї підстави кримінальне провадження може бути закрите під час як досудового розслідування, так і підготовчого провадження в суді та судового розгляду. Інакше кажучи, на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті. Стосовно реабілітації лектор зазначила, що це є окремою процесуальною дією, право на яку виникає у разі закриття кримінального провадження з так званих реабілітуючих підстав, якими є встановлення відсутності події кримінального правопорушення і встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункти 1, 2 частини 1 статті 284 КПК України).
«Але, на жаль, судова практика щодо реабілітації не є поширеною, оскільки лише невеликий відсоток осіб, які тривалий час були піддані необґрунтованому та незаконному кримінальному переслідуванню, доходять до етапу реабілітації, вони просто втомлюються, адже це додаткові витрати як часу і фінансів, так і здоров’я», — констатувала адвокат.
