Анастасія Синиця, патентний повірений ЮФ Evris, зробила порівняльний аналіз міжнародної та регіональної реєстрації ТМ

«Міжнародна реєстрація ТМ і реєстрація Community trademark» — тема лекції Анастасії Синиці, патентного повіреного ЮФ Evris, у рамках LHS.

Анастасія Синиця на початку своєї лекції звернулася до історії створення торгової марки, зазначивши, що торгова марка виникла ще в середні віки, коли ремісники ставили своє ім’я на власній продукції. Таке «тавро» з часом еволюціонувало в сучасну систему охорони і захисту ТМ, тож тепер під торговою маркою розуміється позначення, здатне відрізняти товари/послуги одних компаній від аналогічних товарів/послуг інших компаній. Лектор виділила два види ТМ: традиційні (словесні, образотворчі, комбіновані) і нетрадиційні (колір, комбінація кольорів, тривимірний об’єкт, звук тощо).

Далі у ході лекції пані Синиця запропонувала порівняти дві існуючі системи реєстрації: міжнародну (мадридську) та регіональну (європейську). Так, міжнародна реєстрація проводиться відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків 1989 року, а також Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків 1995 року. Європейська регіональна реєстрація здійснюється на основі законодавчого положення Європейського Союзу №40/94 про товарний знак ЄС.

Згідно з мадридською системою зареєстрованими як торгова марка можуть бути такі об’єкти: слова, логотипи, цифри, символи і/або їх комбінації як у чорно-білому виконанні, так і в кольорі, нетрадиційні торгові марки можуть складатися з одного кольору, комбінації кольорів, тривимірного позначення, звуку. Лектор зазначила, що, в принципі, цей перелік обмежений лише сутністю торгової марки, а саме — її здатністю розрізняти товари або послуги різних виробників і яка відповідає умовам охороноздатності відповідних юрисдикцій.

Одна із основних відмінностей мадридської та європейської систем — умови подачі заявки на реєстрацію. Міжнародна заявка подається на основі базової реєстрації або базової заявки до Відомства походження, тобто до того відомства, куди було подано базову реєстрацію або заявку. Для подачі на реєстрацію торгової марки ЄС наявність базової заявки/реєстрації не вимагається.

Подаючи заявку на міжнародну реєстрацію до Відомства походження (відомство базової заявки або реєстрації), треба враховувати, що власник базової заявки або реєстрації повинен мати громадянство, місце проживання або діюче підприємство на території цієї країни. Зручністю регіональної реєстрації є те, що в ЄС реєстрацію здійснює єдиний орган — Європейське патентне відомство.

Після подачі заявки до Відомства походження та її затвердження відомство пересилає заявку до Міжнародного бюро, яке, у свою чергу, перевіряє відповідність міжнародної заявки всім вимогам, перевіряє перелік товарів/послуг, а також факт сплати мит.

Суттєва відмінність експертизи, яка проводиться Європейським патентним відомством, це проведення експертизи також і за абсолютними підставами (тобто визначення наявності у позначенні розрізняльної здатності та відсутність описовості).

Порядок подачі заперечень за Мадридською системою визначається законодавством кожної сторони. За європейською процедурою для подачі заперечень встановлено тримісячний строк, так званий opposition period.

Як особливість міжнародної реєстрації лектор, зокрема, зазначила і те, що охорона знака в кожній державі є такою ж, як якби знак було подано безпосередньо до відомства цієї держави, а також залежність міжнародної реєстрації від базової протягом п’яти років з дати міжнародної реєстрації.

Як міжнародна, так і європейська реєстрація діє протягом десяти років з можливістю продовження цього строку.

Підбиваючи підсумки, Анастасія Синиця порадила вибирати мадридську систему, коли цікавить широкий перелік країн, у тому числі країн — не членів ЄС. Обираючи ж європейську систему, треба бути впевненим, що у всіх країнах ЄС знак відповідає абсолютним критеріям надання захисту.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів