«Рішення Європейського суду з прав людини — специфіка використання в межах судового процесу» — тема останньої лекції дня, присвяченого оскарженню рішень, дій та бездіяльності органів ДФС.
Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат, висловив думку, що новий Верховний Суд, як і ВСУ, продовжує посилатися на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) без належної аргументації та необдумано. Як приклад цього він виокремив рішення ЄСПЛ 1978 року «Лео Занд проти Австрії». «Проаналізувавши це рішення, можна зробити висновок, що воно зовсім не має відношення до визначення юрисдикції», — зазначив доповідач.
Лектор звернув увагу на те, що судові рішення загального характеру, такі як «Юрій Іванов проти України», досі не виконуються. Зокрема, пан Чехонадський нагадав, що цим пілотним рішенням на Україну покладено обов’язок привести систему виконання рішень у відповідність до рекомендацій ЄСПЛ.
Наступний аспект, на якому зупинився лектор, — автентичність перекладу рішень ЄСПЛ. «Переклади деяких рішень Суду бувають неточними і, як наслідок, сумнівне власне застосування рішень ЄСПЛ у цьому випадку. Але суди не звертають увагу на такий момент», — відзначив Андрій Чехонадський.
У продовження питання він повідомив слухачам, то сьогодні є ряд рішень українських судів, якими Міністерство юстиції України зобов’язане перекладати й публікувати певні рішення ЄСПЛ в офіційних джерелах. Спочатку Мін’юст відмовляв заявникам у задоволенні їхніх вимог, посилаючись на те, що на офіційному сайті відомства вже розміщено ці рішення. У результаті розгляду справи суд частково задовольнив позовні вимоги, зобов’язавши Міністерство опублікувати рішення в офіційних джерелах.
Докладніше лектор розповів про рішення Європейської суду з прав людини, прийняті у різних категоріях спорів, як проти України, так і проти інших держав.
Розповідаючи про таку категорію спорів, як податкові, Андрій Чехонадський нагадав про рішення ЄСПЛ «Булвес АД проти Болгарії» 2009 року. «Це рішення наші судді застосовують до всіх судових рішень незалежно від того, чи потрібно це робити», — наголосив лектор. Нагадаємо, що це рішення безпосередньо стосується стосунків з контрагентом. Власне, суд відзначив, що компанії не можуть відповідати за дії контрагентів за несвоєчасне виконання обов’язків з надання звітності з ПДВ.
«Цитуючи рішення Європейського суду з прав людини, необхідно розуміти, чи має воно відношення до фабули конкретної справи», — резюмував Андрій Чехонадський.
Також як приклад лектор навів рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області — одне з тих нечисленних рішень у справах про адміністративні правопорушення, в якому детально проаналізовано практику ЄСПЛ з урахуванням чинного законодавства. До того ж суд дійшов висновку, що контролюючими органами було порушено принцип правової визначеності.
