Андрій Чехонадський проаналізував судову практику щодо оскарження повідомлень про підозру

Про успішні кейси оскарження підозри і наслідки для кримінального провадження у рамках курсу «Стратегія і тактика захисника на стадії досудового розслідування» слухачам LHS розповів керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп» Андрій Чехонадський.

На початку лекції він звернув увагу на те, що на практиці й досі немає однозначної думки, чим за правовою природою є підозра — процесуальною дією чи процесуальним рішенням.

Також лектор підкреслив, що згідно зі змінами до кримінального процесуального законодавства повідомлення про підозри, відомості про кримінальні правопорушення щодо яких внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року, підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування шляхом звернення зі скаргою до слідчого судді.

Що ж стосується тих повідомлень про підозру, які були оголошені в рамках кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, то, за словами лектора, сьогодні суди або відмовляють у відкритті провадження, або розглядають такі скарги і відмовляють в їх задоволенні, але потім на стадії апеляційного оскарження такі рішення скасовуються апеляційним судом. Суди відзначають, що подібні рішення не підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування, тож слідчий суддя повинен відмовляти у прийнятті відповідної скарги.

Як на приклад успішного оскарження адвокатами повідомлення про підозру Андрій Чехонадський звернув увагу слухачів на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2018 року у справі №766/7144/18. Слідчий суддя задовольнив скаргу і скасував повідомлення про підозру на підставі того, що стороною обвинувачення не надано ніяких процесуальних документів на підтвердження виклику громадянина до слідчого для вручення повідомлення про підозру, або того, що вручення здійснювалося у спосіб, визначений для вручення повідомлення. Ще однією підставою для скасування суд назвав те, що у повідомленні про підозру немає дати і часу його вручення, а також підписи слідчого про його вручення. Зазначене рішення було залишене без змін судом апеляційної інстанції.

Як ще один приклад лектор навів ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 січня 2019 року у справі №359/1081/18. Відповідно до обставин справи громадянин відмовився від отримання повідомлення про підозру в присутності двох понятих, про що слідчий зазначив у повідомленні про підозру, а також надіслав повідомлення про підозру «Новою поштою».

Слідчий суддя в ухвалі відзначив, що експрес-накладна пошти не є доказом вручення повідомлення про підозру, оскільки з неї не видно, що саме було надіслано адресату. Також суд вказав, що відмова від отримання підозри в присутності понятих не є доказом отримання повідомлення про підозру в розумінні частини 1 статті 136 КПК України.

Крім того, лектор звернув увагу на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2018 року у справі №489/4210/18, в якій суд зобов’язав компетентну особу управління поліції виключити з ЄРДР відомості про дату і час повідомлень про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів