Андрій Джура проаналізував актуальні позиції Верховного Суду в кредитних спорах

Блок, присвячений «банківським» судовим спорам, у рамках спецкурсу LHS для адвокатів банківського сектору триває. Андрій Джура, заступник директора департаменту, начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів банку «ПУМБ», розглянув актуальні позиції Верховного Суду в кредитних спорах.

До уваги глядачів були представлені позиції щодо позовної давності та банкрутства, захисту прав після закінчення строків позовної давності, строків стягнення пені, звернення стягнення на частку, припинення договору, виконавчого напису під час розгляду справи в суді, строку здійснення нотаріусом виконавчого напису тощо.

Лектор зупинився на питанні переривання строків позовної давності. Так, він зазначив, що змістом поняття «суд» у статті 16 Цивільного кодексу (ЦК) України та в інших нормах цього Кодексу, включаючи положення глави 19 ЦК України про позовну давність, охоплюються також і третейські суди. Цивільне законодавство України при побудові конструкції переривання позовної давності не вказує, що наслідком пред’явлення особою позову у вигляді переривання позовної давності є винятково звернення до суду як державного органу. Тому пред’явлення особою позову до третейського суду, до підвідомчості якого, згідно зі статтею 6 Закону України «Про третейські суди», належить вирішення відповідного спору, перериває позовну давність. З урахуванням викладеного звернення до третейського суду свідчить і про зміну строку виконання основного зобов’язання як це передбачено частиною 2 статті 1050 ЦК України (постанова Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 9 грудня 2019 року у справі №285/3950/17-ц).

Далі Андрій Джура зосередився на питанні валютного мораторію. Так, як підкреслив спікер, Верховний Суд у цьому питанні поки не сформував єдиної позиції. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а позиція суду зводилася до того, що, підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які мають право використовувати іпотекодержатель, при цьому право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як судовим, так і позасудовим способом) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, відповідно, на такі правовідносини поширюється дія мораторію, введеного Законом №1304-VII. Однак уже 9 грудня 2019 року Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду при розгляді справи №464/8589/15-ц зробила висновок, що Закон №1304-VII можна застосовувати до спірних відносин, оскільки його положення не стосуються випадків звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі).

У разі такої невизначеності Андрій Джура рекомендує слухачам LHS уважно стежити на новинками судової практики та законодавства.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик