Антон Молчанов, керівник практики банкрутства АО Arzinger, на прикладі реального кейсу визначив ознаки успішної санації

З лекцією на тему «Судовий контроль за санацією. Важливі аспекти для суду, кредитора і боржника. Успішні санації українських компаній» у Legal High School виступив Антон Молчанов, керівник практики банкрутства АО Arzinger.
За його словами, суд є одним із учасників «тріо», в якому взаємодіють боржник, кредитори і суд. При цьому, будучи умовно незалежним, суд де-факто залежить від представницьких органів — зборів і комітету кредиторів — у більшості ключових питань, пов’язаних із санацією. Сумарно суд має три групи повноважень: сприяння, реагування на порушення та припинення процедури санації. Так, сприяючи процедурі, суд може скасувати арешти, обтяження, що перешкоджають санації, затвердити/змінити план санації тощо. Реагуючи на порушення, суд може усунути від виконання повноважень керуючого санацією — і це один із небагатьох прикладів, де волю суду необов’язково погоджувати з кредиторами. У питанні припинення процедури суд обмежений об’єктивними даними, коли має місце:
1) констатація успіху санації («боржник швидше живий, аніж мертвий»), або
2) констатація фіаско санації («боржник швидше мертвий, аніж живий»).
Друга частина лекції розпочалася з риторичного запитання лектора: «Чи знає українська історія приклади успішних санацій у принципі?». Відповідь, на думку Антона Молчанова, прямо пов’язана з іншим, не менш важливим питанням: «А що є, власне, успіхом у санації і які його критерії?». Відповідь на нього — вкрай суб’єктивна, але все ж певні ознаки успішності напрацьовані практикою. «У санації успіх визначається економікою, а не правом», — уточнив лектор LHS. Мірило успіху — винятково в показниках ефективності бізнесу боржника на момент закриття справи і виходу у «вільне плавання».
Відносним успіхом у такому випадку є ситуація, за якої при формальному розрахунку з кредиторами і закритті справи боржник залишився обтяженим поточною заборгованістю, не оптимізував бізнес-процеси і має незначну кількість робочих активів. Таке «повернення в нульову точку», швидше за все, буде дуже недовгим, тож у недалекому майбутньому боржник де-факто повернеться в стан неплатоспроможності.
Що ж є безумовним успіхом санації? На думку лектора, такаю є нова глава в житті боржника, коли він не тільки розрахувався за боргами і має ресурси на здійснення підприємницької діяльності в майбутньому, а й успішно оптимізував бізнес-процеси (змінив структуру корпоративного управління, склад витрат, змінив рід діяльності тощо).
Як успішний прецедент санації юрист навів приклад справи про банкрутство Хмельницького механічного заводу. Процедура тривала майже рік, було два плани санації, а справа завершилася мировою угодою за участю інвестора — українського підрозділу всесвітньо відомого виробника автозапчастин. Інвестор не тільки повністю розрахувався за боржника за всіма боргами, а й заклав основу для переходу заводу в якісно новий режим ведення справ. Спікер із жалем визнав, що таких історій, як санація ХМЗ, в Україні досить мало.
Відповідаючи на запитання слухачів, пан Молчанов відзначив, що Кодекс України з процедур банкрутства має ряд революційних новацій. В деяких із них особливо зацікавлені ключові іноземні кредитори, включаючи МВФ і ВБ. У тому, що Кодекс буде прийнято, експерт не сумнівається, адже національне законодавство про банкрутство вже давно потребує удосконалення. А от наскільки він буде успішним, безумовно, покаже практика.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів