Анжеліка Моісєєва розповіла про випадки необґрунтованого і безпідставного накладення арешту на майно

Анжеліка Моісєєва, партнер ЮФ GOLAW, прочитала лекцію на тему «Робота адвоката в кримінальному провадженні в умовах необґрунтованого і безпідставного накладення арешту на майно» на платформі Школи кримінальної практики LHS.

Як зазначила спікер, арешт майна є найбільш популярним заходом забезпечення кримінального провадження, особливо у справах з економічною складовою. Такий захід забезпечення кримінального провадження застосовується на підставі ухвали слідчого судді. Однак, попри те, що на слідчого суддю покладено обов’язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, необґрунтоване накладення арештів має масовий характер.

Анжеліка Моісєєва зосередила увагу на основних помилках, які допускаються при арешті майна, і розповіла про нюанси роботи адвоката у такій категорії справ.

За словами лектора, під арештом майна треба розуміти обмеження права власника або володільця майна у володінні, користуванні чи розпорядженні ним. Слідчий суддя позбавлений можливості вийти за рамки окреслених обмежень і застосувати в межах заявленого клопотання про арешт майна невластиві для такого інструменту процедури. Спікер послалася на судову практику. Зокрема, слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області 8 листопада 2019 року (справа №359/10336/219) відмовив у задоволенні клопотання слідчого про арешт транспортного засобу, проте, попри це, він же розпорядився передати автомобіль на відповідальне зберігання його власнику. Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу слідчого судді, 27 травня 2020 року в частині передачі майна на відповідальне зберігання зазначив: «з матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий звернувся з клопотанням у порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, яким регулюється арешт майна, і просив тільки накласти арешт на транспортний засіб. Однак слідчий суддя самостійно вирішив передати майно на відповідальне зберігання його власнику в порядку статті 100 КПК України, яка відноситься до глави 4 «Докази і доказування» цього Кодексу і регулює питання зберігання речових доказів, а також питання про спеціальну конфіскацію, вийшовши тим самим за межі судового розгляду».

Анжеліка Моісєєва зазначила, що як захід забезпечення кримінального провадження арешт майна може застосовуватися винятково у рамках існуючого кримінального провадження і з метою забезпечення інтересів такого кримінального провадження. З цього випливає, що арешту в кримінальному провадженні підлягає майно, яке належить підозрюваному, обвинуваченій/засудженій особі, щодо якої здійснюється провадження або вона має нести відповідальність за шкоду, заподіяну підозрюваним, обвинуваченим, а також допускається накладення арешту на майно третьої особи.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів

Кошик