Авторські права виникають автоматично з моменту створення твору — Ірина Стародуб

Правові позиції Верховного Суду із захисту немайнових авторських прав — такою була тема лекції Ірини Стародуб, керівника судового відділу Moneyveo.UA, адвоката. Вона навела слухачам Legal High School перелік українських та міжнародних нормативно-правових актів, що регулюють немайнові авторські права, та зазначила, що вони тісно пов’язані з майновими і є їх продовженням, особливо у судових спорах.

Лектор наголосила, що відповідно до частини 2 статті 54 Конституції України кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. На її думку, рівень захисту авторських прав є індикатором демократичності держави.

Ірина Стародуб підкреслила, що відповідно до частини 1 статті 6 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, незалежно від майнових прав автора і навіть після відступлення цих прав він має право вимагати визнання свого авторства на твір і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні цього твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, здатному завдати шкоди честі або репутації автора.

Так само і частини 2 і 3 статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачають, що охороні підлягають всі твори — як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені — незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

При цьому лектор наголосила, що передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. На підставі власного досвіду вона відзначила, що найкраще, коли авторські права реєструються, бо в іншому випадку його очікує довга тяганина, яка може тривати роками.

Лектор наголосила, що особисті немайнові права визначені статтею 423 Цивільного кодексу України, який передбачає не лише право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності, але й право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоду честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності. Також немайнові авторські права визначені статтею 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Ірина Стародуб наголосила, що є так звана презумпція авторства, тобто авторські права виникають автоматично з моменту створення твору, але для того, щоб обстоювати свої авторські права, потрібно мати докази, що саме ви є автором твору. Доказом може бути публікація твору із зазначенням автора, проте найдієвішим способом захисту лектор вважає реєстрацію авторських прав.

Говорячи про судову практику захисту авторських прав, вона наголосила, що найпоширенішими судовими спорами є спори з визнання авторства, і вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому лектор зауважила, що, виходячи з презумпції авторства, не автор, право якого ставиться під сумнів, має надати докази свого авторства, а особа, яка оспорює таке право. Крім того, вона навела приклади найбільш гучних міжнародних кейсів із захисту авторських прав та підкреслила, що пости в Facebook та селфі в Instagram також є об’єктами авторського права.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик