«Новели фінансового моніторингу (FATF, BCBS, НБУ)» — тема лекції Олександра Вавдійчика, начальника управління правового забезпечення регулювання та нагляду Юридичного департаменту Національного банку України. Він розповів слухачам Legal High School про особливості правового регулювання діяльності банків у сфері фінансового моніторингу за Законом від 6 грудня 2019 року №361-IX та описав структуру ризик-орієнтованого підходу, який стає базовим у роботі банків з клієнтами. Принагідно лектор розповів про еволюцію законодавства України у цьому напрямі та про становлення підходів до фінансового моніторингу, заснованого на оцінці ризиків.
Олександр Вавдійчик описав алгоритм належної перевірки клієнтів, який поділяється на чотири стадії: ідентифікація клієнта (встановлення відомостей про клієнта та особу, уповноважену діяти від імені клієнта (ідентифікаційних даних); верифікація клієнта (перевірка (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб’єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних); встановлення та верифікація КБВ (визначення та перевірка (підтвердження) даних про КБВ клієнта / повідомлення Держфінмоніторингу про встановлення невідповідності отриманих даних з даними ЄДР (підпункт «г» частини 2 статті 8); встановлення та моніторинг ділових відносин (визначення фінансового стану, мети та характеру майбутніх ділових відносин з клієнтом, видів та обсягу послуг, якими користуватиметься клієнт; визначення рівня ризику ділових відносин).
Щодо моніторингу операцій лектор зазначив, що до порогових операцій належать ті, сума яких дорівнює або перевищує 400 тис. грн. У свою чергу, підозрілими операціями можуть вважатися будь-які, незалежно від суми, якщо банк має підозру або достатні підстави для підозри, що така операція є результатом злочинної діяльності або пов’язана чи стосуються фінансування тероризму. Для визначення таких операцій банк враховує типологічні дослідження Держфінмоніторингу, розміщені на його вебсайті, а також рекомендації НБУ. Крім того, банк має право зупинити проведення такої підозрілої операції на два робочих дні без інформування клієнта та зобов’язаний виконати рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення операції (про що повідомляє клієнта на його письмовий запит). Банк зобов’язаний зупинити фінансову операцію у разі виникнення підозри, що вона містить ознаки вчинення кримінального правопорушення, та повідомити про це Держфінмоніторинг, не залежно від подання заяви в порядку КПК України, а також здійснювати замороження активів, пов’язаних з фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення.
Описуючи особливості ділових відносин з політично значущими особами, лектор наголосив, що іноземні політичні діячі та пов’язані з ними особи (члени сім’ї, юридичні особи, КБВ яких є така особа, або член її сім’ї) завжди становлять високий ризик для ділових відносин, та назвав критерії, за якими такі особи визначаються. В той же час національні політичні діячі, члени їхніх сімей не є апріорі джерелом підвищеного ризику, і банк самостійно визначає ступінь ризику співпраці з ними з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Наприкінці лекції Олександр Вавдійчик розповів про новітні тенденції у роботі банківської сфери, пов’язані з операціями з електронними грошима, та застосування новітніх технологій у верифікації клієнтів.
