У судовому засіданні суддя мусить вимагати від прокурора обґрунтовувати докази і їх відповідність злочинам, інкримінованим підозрюваному, — Марія Зелінська

Актуальна судова практика з розгляду справ щодо посадовців стала темою лекції Марії Зелінської, судді Солом’янського районного суду міста Києва. Вона зазначила, що в її практиці були справи проти посадовців, які, як правило, мають широкий суспільний резонанс.

За словами лектора, декриміналізація статті про незаконне збагачення зменшила кількість справ проти посадових осіб, проте залишилися справи за декларування недостовірної інформації. Утім, стрімка і часто хаотична зміна законодавства, на її думку, ускладнює роботу судів і не дає змоги сформувати єдину судову практику з багатьох питань.

Розглядаючи допустимість використання доказів, отриманих у ході розшуково-слідчих дій, лектор зазначила, що коли йдеться про службові злочини, що кваліфікуються за кількома статтям (зловживання службовим становищем, службова недбалість тощо), то виникає проблема, коли через декриміналізацію якихось статей Кримінального кодексу України неможливо розділити, які докази зібрані в ході розслідування того чи іншого злочину.

За словами Марії Зелінської, суддя мусить вимагати від прокурора у судовому засіданні обґрунтовувати докази та їх відповідність злочинам, інкримінованим підозрюваному, щоб було зрозуміло всім учасникам процесу, що саме доводить чи спростовує цей доказ. Вона наголосила на переобтяженні кримінальних проваджень органами досудового розслідування непотрібними документами, які не містять доказів, проте суттєво ускладнюють роботу суддів, оскільки всі отримані документи потрібно описати. Суддя радить не забувати про можливість подавати докази стороною захисту.

Крім того, лектор навела приклади суспільної зацікавленості в кримінальних справах, в яких задіяні високопосадовці, відомі політичні діячі. На її думку, суспільний резонанс довкола таких справ неспівставний з їх важкістю. Навела приклад, рішення ЄСПЛ «Криволапов проти України», відповідно до якого необережні публічні заяви представників держави щодо вини особи на етапі розслідування порушують принцип презумпції невинуватості та впливають на неупередженість суду (статті 5,6 Конвенції, заява №5406/07 від 2 жовтня 2018 року).

На думку лектора, недовіра до судової системи, що проявляється, в тому числі, і в активному обговоренні того чи іншого рішення суду, несе в собі загрозу правосуддю в цілому. Часто-густо засоби масової інформації формують у суспільній думці безумовну винуватість підозрюваного та несприйняття виправдувальних вироків. Особливо це актуально у справах, в яких відрізнити кримінально-карне діяння (приміром шахрайство) від цивільно-правових відносин складно навіть фаховим експертам.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів