Будь-яке обмеження права на доступ до суду має переслідувати легітимну мету та бути пропорційним — Володимир Боряк

Про актуальні висновки Європейського суду з прав людини стосовно доступу до правосуддя говорив у рамках своєї лекції у Legal High School Володимир Боряк, сертифікований HELP тренер, адвокат Asters, юрист секретаріату ЄСПЛ у 2014–2015, 2017–2020 роках. Щодо загальних принципів він наголосив, що право на доступ до суду напряму не закріплено у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відтак тривалий час вважалося, що особа має право на справедливий суд лише у тих справах, де вже відкрите провадження. Проте у справі Голдберг суд змінив свій підхід, зазначивши, що право на справедливий суд було б ілюзорним, якби особа не мала права на доступ до суду. При цьому лектор зазначив, що таке право може бути обмеженим, наприклад, задля збереження функціонування судової системи. Утім, будь-яке обмеження права на доступ до суду має переслідувати легітимну мету та бути пропорційним.

Говорячи про обмеження у доступі до правосуддя, що не пов’язані з волею держави, Володимир Боряк навів приклад справ, що стосувалися України. У справі «Хлебік проти України» ЄСПЛ визнав відсутність порушення з боку держави у неможливості розглянути апеляційну скаргу особи через відсутність матеріалів справи, які залишилися у так званій ЛНР. Так само у справі «Цезар та інші проти України» суд визнав відсутність порушення через неможливість жителів так званих ЛНР та ДНР звернутися до суду на окупованих територіях, адже заявники могли звернутися до судів, що знаходились на території, що контролювалася урядом України.

Ще одним аспектом доступу до правосуддя є необхідність сплати судового збору. За словами лектора, ЄСПЛ визнає вимогу сплатити такий збір легітимною, однак вважає, що його розмір має бути пропорційним, а непомірний збір може свідчити про порушення. В українських реаліях може також бути проблема через неповідомлення судами, які саме документи потрібно надати, щоб обґрунтувати неможливість сплатити судовий збір.

Підставою для звернення до ЄСПЛ може стати і порушення строків оскарження, зокрема це можливо у разі відхилення скарги із ретроспективним застосуванням нового законодавства. Також потенційно оскаржуваним лектор вважає надмірний формалізм у підходах до визначення відліку строку оскарження у справах, що розглядаються за правилами КУпАП, адже згідно зі статтею 294 цього кодексу строк на оскарження постанови обраховується з моменту її винесення, а не вручення стороні її копії. Так само можуть стати підставою для звернення до суду заплутані процедури, нерозгляд справи по суті чи спори судів щодо юрисдикційної підсудності справ, що мають наслідком нерозгляд справи по суті.

Володимир Боряк наголосив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує доступ до судів апеляційної та касаційної інстанцій, проте ЄСПЛ вказав, що у разі, якщо таке право закріплене у національному праві — воно має бути забезпечене. При цьому відхилення Верховним Судом апеляції за критерієм малозначності не є порушенням, а адвокатська монополія в судах вищих юрисдикцій допустима.

Лектор наголосив, що важливим елементом права на доступ до суду є своєчасне виконання судових рішень. Стосовно України ця проблема має два аспекти: виконання судових рішень органами державної влади та виконання судових рішень приватними особами. При цьому ЄСПЛ має різні підходи до цих двох типів справ, і Володимир Боряк проілюстрував їх прикладами судових рішень, відзначивши, що раніше суд регулярно визнавав порушення у справах щодо невиконання органами державної влади судових рішень. Однак у певний момент суд перестав розглядати такі скарги до розв’язання урядом України проблеми невиконання судових рішень на системному рівні.

Стосовно невиконання рішень приватними особами, лектор зазначив, що за загальним правилом держава не несе відповідальності за невиконання рішення приватними особами, проте ЄСПЛ зазначає, що в національній системі правосуддя має бути дієвий механізм для примусового виконання рішень суду. Тому у разі неналежного виконання органами виконавчої служби своїх обов’язків та за умови належного оскарження дій виконавців у національних судах, заявники потенційно можуть звертатися до ЄСПЛ з такими скаргами.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик