«Протидія розповсюдженню контрафакту — ефективні стратегії судового захисту» — такою була тема лекції у Legal High School Євгенія Компанця, заступника начальника юридичного відділу ППФ «Пахаренко і Партнери». За його словами, хоча зазвичай підробку виявити досить легко, інколи контрафактна продукція може бути настільки досконалою, що навіть правовласники оригінального бренда мають труднощі з її ідентифікацією.
Лектор згадав рекомендації Міністерства економіки, торгівлі та індустрії Японії, зазначивши, що часто юридичні заходи по боротьбі з розповсюдженням контрафакту займають багато часу та потребують серйозних витрат, при цьому можна не отримати фінансової компенсації за понесені втрати. Однак застосування таких заходів дозволяє створити імідж компанії, яка веде жорстку боротьбу проти підробок і піратських товарів, що в майбутньому послужить стримуючим фактором від підробки товарів компанії.
При цьому Євгеній Компанець навів дані британського сайту з обговорення судових рішень, відповідно до яких судові рішення у справах із захисту інтелектуальної власності посідають третє місце за популярністю після теми імміграції та прав людини.
За його словами, свідченням масштабу проблеми контрафакту в межах ЄС є результати спільного дослідження Відомства з інтелектуальної власності ЄС та Організації з європейського співробітництва та розвитку, з яких випливає, що частка контрафакту у світовій торгівлі у 2019 році складала 3,3% і дорівнювала 509 млрд доларів. За даними Управління Організації Об’єднаних Націй з наркотиків та злочинності, підробки є другим за величиною джерелом доходів злочинних угруповань у всьому світі.
Аналізуючи статистику ЄРДР, лектор підкреслив, що лише за 2020 рік кількість справ за статтею 176 Кримінального кодексу України збільшилася з 18 до 118, а за статтею 229 КК України — з 8 до 123. При цьому він зазначив, що в деяких слідчих підрозділах поліції провадження щодо порушень права ІВ, які раніше розслідували як економічні злочини, наразі розслідуються як злочини загально-кримінальної спрямованості, тобто понижені в значенні та пріоритетності.
Лектор окреслив проблеми кримінально правової охорони прав інтелектуальної власності в Україні, зокрема невідповідність норм КК України вимогам міжнародних договорів щодо санкцій; високий поріг настання кримінальної відповідальності за статтями з ІР; дисонанс між порогом для кримінальної відповідальності і розміром санкцій; питання спецконфіскації, яка дозволяє законно повторно вводити контрафактну продукцію в обіг; недоліки нормативно-правових актів щодо розрахунку збитків унаслідок порушення прав ІВ; відсутність єдності судової практики.
Євгеній Компанець зосередив увагу слухачів Legal High School на міжнародних стандартах доказування, навів приклади їх застосування на практиці та проілюстрував свої тези рішеннями українських судів та ЄСПЛ.
Пріоритетними кроками для дієвого захисту прав ІВ лектор вважає необхідність узагальнити слідчу практику щодо злочинів, пов’язаних з порушенням прав ІВ, та уніфікувати судову практику щодо злочинів цієї категорії з урахуванням міжнародних стандартів доказування.
