«Через розмитість переліку службових осіб необхідно звертати увагу на посадові обов’язки, передбачені нормативно-правовим документом» — Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів GRACERS Law Firm

У рамках курсу Legal High School «White Collar Crime: нові виклики» керівник практики вирішення спорів GRACERS Law Firm Людмила Куса прочитала лекцію на тему «Провокація злочину: позиція ВС щодо повторної пропозиції хабара та інші аспекти кваліфікації діяння за статтею 368 КК України». Зокрема, лектор зазначила, що стаття 368 Кримінального кодексу (КК) України передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

«Треба пам’ятати, що пропозиція від обіцянки відрізняється тільки тим, що остання вже містить точний час, місце і спосіб передачі хабара, а пропозиція лише намір передання такої неправомірної вигоди», — підкреслила Людмила Куса.

Також лектор зауважила, що відповідальність за передбачений статтею 368 КК України злочин настає тільки за умови, що службова особа прийняла пропозицію, обіцянку або отримала неправомірну вигоду, а так само просила надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Безпосереднім об’єктом вказаного злочину є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій, а також їх службових осіб, у частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством.

«Об’єкт зазначеного злочину — ці суспільні відносини, що у нас на слуху, ми постійно чуємо про те, як борються з корупцією, як державні органи запобігають цьому, створюються нові слідчі органи та навіть суди, проте боротьба з корупцією в Україні залишається на тому ж рівні», — констатувала Людмила Куса.

Предметом злочину є неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонуються, обіцяються, надаються або одержуються без законних підстав.

Склад злочину — формальний, тобто незалежно від того, чи настали суспільно-небезпечні наслідки, злочин вважається закінченим з моменту вчинення відповідного діяння.

Суб’єкт зазначеного злочину — спеціальний. Зокрема, лектор підкреслила, що чіткий перелік таких службових осіб містить як КК України, так і Закон України «Про державну службу», в якому перелічені категорії державних службовців, які підпадають під дію зазначеної статті.

«Через те, що перелік службових осіб досить розмитий, важливо завжди дивитися на посадові обов’язки службової особи. Нерідко бувають випадки, коли на стадії досудового розслідування начебто є службова особа і певна нематеріальна чи матеріальна вигода, яка надається цій особі за певні дії чи бездіяльність, але в подальшому, навіть на стадії судового розгляду, можна помітити, що дії, які ця службова особа вчинила або обіцяла чи намагалась вчинити, не входять до її службових обов’язків. Посадова інструкція, або будь-який інший нормативно-правовий документ, яким керується така посадова особа, не передбачає таких дій. Таким чином, складу злочину вже не буде. Можна сміливо заявляти про те, що це не 368 стаття, а стаття 190 КК України, оскільки своїми діями особа вчинила шахрайство», — підкреслила Людмила Куса.

Лектор також звернула увагу, що суб’єктивна сторона статті 368 КК України характеризується:

— вчиненням суб’єктом діяння з прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачала суспільно-небезпечні наслідки та бажала їх настання;

— наявністю в особи корисливого мотиву та відповідної мети — задовольнити інтереси службової особи чи третіх осіб.

Також Людмила Куса зупинилася на кваліфікуючих ознаках зазначеної статті КК України. Зокрема, вона звернула увагу на таку кваліфікуючу ознаку, як повторність зазначеного злочину. Так, одночасне прийняття службовою особою пропозиції або обіцянки неправомірної вигоди, її одержання або прохання надати таку вигоду від декількох осіб слід кваліфікувати як вчинене повторно тоді, коли така вигода пропонується за вчинення дії в інтересах кожної з цих осіб, а службова особа усвідомлює, що отримує хабар від декількох осіб.

Лектор підкреслила, що на практиці в такому випадку необхідно встановлювати кожну особу. Повторність полягає саме в тому, що службова особа не повинна виконувати одну дію для всіх осіб, для кожної особи має бути виконана якась окрема дія.

У той же час не може розглядатися як злочин, вчинений повторно, одержання хабара в кілька етапів. У такому разі вчинене діяння слід розглядати як продовжуваний злочин. Також одержання хабара не може кваліфікуватись повторно у таких випадках, коли:

— особа була звільнена від відповідальності за раніше вчинений злочин;

— на момент вчинення нового злочину минули строки давності притягнення до відповідальності за раніше вчинений злочин;

— знята судимість за раніше вчинений злочин або вона погашена.

Розповідаючи про провокацію хабара, Людмила Куса зауважила, що це питання є постійним джерелом уваги Європейського суду з прав людини, та проаналізувала ключові його рішення. Також лектор розповіла про актуальну практику Верховного Суду щодо притягнення особи до відповідальності за статтею 368 КК України.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик