Деталі управління авторськими і суміжними правами через організації корпоративного управління від Владислава Білоцького

Лекцію про судовий захист ІВ, авторські права та ОКУ для слухачів Школи судової практики Legal High School Владислав Білоцький, керуючий партнер АО Berylstone, розпочав з історії про двох композиторів Пола Енріона та Віктора Паризо, які почули сій твір у кафе «Амбассадор» у Парижі й були вражені тим, що вони мусять платити за їжу та напої, але ніхто не сплачує їм за виконання їхнього твору. Наслідком звернення митців до суду стала заборона виконання твору в конкретному кафе та стягнення з його власника 800 франків.
Лектор розповів: у 1926 році в Парижі представниками 18 авторсько-правових товариств було засновано CISAC, членами якої до 13-ї Конференції в Стокгольмі у 1938 році були 52 організації з 29 країн. Станом на 2018 рік CISAC включає 239 членських товариств з 121-ї країни та представляє понад 4 мільйони авторів з усіх географічних регіонів та всіх художніх репертуарів: музики, аудіовізуальних творів, драми, літератури та образотворчого мистецтва. Загальна сума відрахувань за 2017 рік на користь авторів склала 9,2 млрд євро.
Щодо вітчизняної історії, Владислав Білоцький відзначив, що Українське агентство авторських і суміжних прав (УААСП) є єдиною вітчизняною організацією колективного управління, що має право ліцензувати концерти іноземних виконавців, а також виплачувати роялті зарубіжним правовласникам за публічне виконання їхніх творів в Україні. Так само в Україні тільки УААСП може виплачувати винагороду українським авторам за їхню концертну діяльність за кордоном.
Усього на сьогодні в Україні зареєстровано 19 організацій колективного управління, що мають різні спеціалізації (або один конкретний вид авторських прав, або всі разом). Сучасне законодавство складене так, що не дозволяє контролювати виплату грошей авторам та виконавцям чи створювати нові ОКУ. Не дозволено також забирати ліцензії в тих ОКУ, які порушують права авторів. Україна внесена до «Priority Watch List» у зв’язку з порушеннями прав авторів, а наприкінці 2017 року їй було надано 120 днів (до кінця квітня 2018 року) для вдосконалення діяльності організацій колективного управління.
Цікавим, на думку Владислава Білоцького, є положення закону, яким передбачено, що кожен автор може звернутися до організації і вимагати виплати нагороди. Крім цього, є норма, що дозволяє вилучати твір із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об’єкти, проте така опція є фактично неможливою, оскільки немає порядку здійснення такого вилучення.
Лектор навів кілька прикладів «тих, до кого ОКУ приходять у нічних кошмарах», зокрема це готелі, супермаркети, автозаправки, найпопулярніший і наймасовіший сегмент — ресторани, бари і кафе, а також розважальні центри і навіть дельфінарії.
Владислав Білоцький процитував кілька рішень судів у справах, де відповідачами виступили саме такі види закладів, зазначивши, що формулювання, за допомогою яких обґрунтовуються такі рішення, бувають дуже різноманітними. Так, у справі №910/7610/17 щодо ТРЦ «Блокбастер» сказано: «До матеріалів справи долучено вказаний диск; суд оглянув відеозапис фіксації порушення та встановив таке: …якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу», що практично неможливо довести без експертизи.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів