Про необхідність доведення ділової мети в кожній трансакції під час аудиту договорів з нерезидентами слухачам Legal High School розповів Павло Ходаковський, партнер Avidbiz, адвокат. Він нагадав історію запровадження поняття «ділова мета» та змін до законодавства щодо його застосування.
Зокрема, він зазначив, що поняття «розумна економічна причина (ділова мета)» зазначалося у пункті 14.1.231 Податкового кодексу України, проте ніде більше не конкретизувалося. Ґрунтовна конкретизація поняття відбулася в рамках закону №466-IX. Було розширене тлумачення в самому пункті 14.1.231 і, крім цього, поняття «ділова мета» з’явилося в окремих статтях ПК України (статті 39, 140). За словами лектора, законодавець окреслив випадки, в яких поняття ділової мети має застосовуватися.
«Можна сказати, що після останніх змін законодавства ділова мета повинна застосовуватися виключно до операцій резидентів з нерезидентами», — наголосив Павло Ходаковський.
Крім того, він зазначив, що після змін, внесених до законодавства у грудні 2020 року, до ПК України було внесено пункт, який намагається обмежити застосування ділової мети винятково статтею 39 ПК України.
Аналізуючи ПК України, лектор зробив висновки, що нова редакція пункту 14.1.231 розширила формулювання поняття «ділова мета», запровадила негативне визначення ділової мети (коли вона відсутня) та обмежила її застосування двома ситуаціями та контекстом статті 39 ПК України (у рамках трансфертного ціноутворення або контрольованих операцій). Крім того, лектор відзначив, що посилання на ділову мету з’явилося в окремих положеннях статті 140 ПК України.
Таким чином лектор, узагальнюючи аналіз, підкреслив, що хоча саме поняття ділової мети існувало в ПК України і раніше, закони №466-IX та №1117-IX внесли суттєві уточнення до його застосування. Він відзначив наявність напрацьованої судової практики з цього питання, наголосивши, що вона буде релевантною і для застосування в нових умовах після зміни податкового законодавства. Лектор вказав на пов’язаність ділової мети та РРТ і наголосив, що зміни законодавства в частині податкових різниць починають діяти 1 січня 2022 року, отже, він порадив слухачам Legal High School проаналізувати господарські операції та відкоригувати їх відповідно до змін у ПК України.
Після цього Павло Ходаковський сформулював свої рекомендації щодо діяльності господарюючих суб’єктів у нових умовах. Зокрема, він порадив звернути увагу на норми щодо неврахування і можливості перекваліфікації господарської операції. Для операцій по імпорту та експорту товарів, робіт, послуг (окрім КО) (на користь нерезидентів зі списків КМУ) — перевірити наявність ділової мети, а при незастосуванні 30% різниці — перевірити ризик неврахування або перекваліфікації такої операції. Аналогічно, для операцій з нарахування та виплати роялті на користь нерезидента (окрім КО) — перевірити наявність ділової мети, а у разі незастосування 4% різниці — перевірити ризик неврахування або перекваліфікації такої операції.
Він порадив слухачам Legal High School обґрунтовувати цілі, наміри та очікування від господарських операцій і звертати особливу увагу на збиткові операції, маркетингові, страхові та юридичні послуги. При цьому треба враховувати необхідність обґрунтування намірів платника податків отримати позитивний економічний ефект від господарської операції (якщо не в окремій господарській операції, то загалом), витрати на придбання активів мають бути логічно пов’язані з господарською діяльністю, а розмір доходу від операції — співмірний з податковою вигодою.
