Для підтвердження повноважень адвоката, крім свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, достатньо пред’явити ордер чи договір про надання правової допомоги — Віктор Дума

Про підтвердження повноважень адвоката у кримінальному провадженні та допуск до справи слухачам Legal High School розповів Віктор Дума, юрист Asters, адвокат. Він нагадав еволюцію допуску адвоката до процесу: якщо за КПК 1960 року про допуск захисника слідчий виносив спеціальну постанову, а суд — ухвалу, то за КПК 2012 року захисник може у будь-який момент бути залученим до участі у кримінальному провадженні. При цьому він порадив адвокатам перестраховуватися і для підтвердження свого статусу брати з собою витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

На думку лектора, у тексті підпункту 2 пункту 2 статті 50 КПК України документи, що підтверджують повноваження захисника, подані через кому: «ордера, договору» і це дає підстави для різного тлумачення цієї норми — хтось вважає, що повинні бути обидва документи, а хтось — що лише один із них. При цьому він навів приклади судової практики, відповідно до якої для підтвердження повноважень адвоката, крім свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, достатньо надати хоча б один із документів, передбачених підпунктом 2 — ордер чи договір про надання правової допомоги. Вимога ж надавати обидва документи суперечить частині 2 статті 50 КПК України. Лектор також навів приклади, які підтверджують, що ця норма діє не лише в кримінальній юрисдикції, але й в адміністративній.

Ще однією ситуацією, яка, за словами лектора, потребувала визначення судовою практикою, стало положення статті 51 КПК України, які стосуються наступної згоди клієнта у випадках, коли договір про надання правової допомоги укладають інші особи, які діють в його інтересах. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС у складі ВС) у своїй постанові зазначив, що положеннями статті 51 КПК України чітко не зазначено ні строку надання такої «наступної згоди», ні порядку підтвердження її наявності, у зв’язку з чим ця норма має застосовуватися з урахуванням обставин конкретної справи у спосіб, який не становитиме невиправдане обмеження особи на захист.

Віктор Дума відзначив, що, роз’яснюючи зміст положень КПК України, постанови ККС у складі ВС, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретну назву такого органу, зокрема суду. Таким чином, «універсальні ордери» «на всі органи», на думку лектора, спрацьовують не завжди.

Постановою Великої Палати ВС роз’яснено, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, а лише на підставі довіреності не допускається. Разом із тим постанова КЦС у складі ВС застерігає суди від надмірного формалізму, вказуючи, що неправильне зазначення адвокатом в ордері дати договору про надання правової допомоги не може бути підставою для закриття касаційного провадження, оскільки такий факт не впливає на дійсність ордера і не позбавляє адвоката можливості підписувати касаційну скаргу. З іншого боку, певний формалізм усе ж потрібен і у разі, якщо адвокат в ордері неправильно вказує назву органу, в якому надається правова допомога (приміром, Верховний Суд України замість Верховного Суду), ордер не буде вважатися чинним документом.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик