Секрети захисту прав клієнта в симбіозі кримінального процесу з господарським, адміністративним або цивільним процесами слухачам Школи кримінальної практики Legal High School відкрив Євгеній Солодко, керуючий партнер АО «Солодко і Партнери».
Важливим лектор вважає питання щодо того, як формується доказова база стороною обвинувачення і як вона має формуватись їх опонентами. Сторона обвинувачення зазвичай використовує кілька стандартних методів, наприклад подання запиту в порядку статті 93 КПК України чи протоколи огляду. Копії останніх прокурори беруть в судах, побачивши, що в рамках кримінального провадження є адміністративний, господарський чи цивільно-правовий спір. Так само отримуються інші матеріали різних проваджень, навіть якщо у справах по них ще немає рішень.
Пан Солодко звернув увагу на те, що є два моменти, необхідних для визнання таких доказів допустимими: матеріальний та процесуальний. Так, процесуально правильною є можливість сторони обвинувачення брати документи та копії з будь-яких справ, користуючись ухвалою про тимчасовий доступ. Та в практиці лектора був випадок, коли ухвалу про тимчасовий доступ було прострочено, тому суд не прийняв докази, отримані за цією ухвалою.
А от використання матеріалів кримінальної справи, в якій ще немає вироку і навіть не прийняте рішення про закінчення досудового розслідування, наприклад в адміністративному процесі, є підставою відмови суддів у прийнятті їх як доказів.
Євгеній Солодко наголосив на тому, що використання показань свідків та експертиз в інших процесах для подальшого пред’явлення в кримінальному провадженні мають преюдиційне значення, тільки якщо дані, що містяться в них, встановлені в судовому рішенні.
Матеріали кримінального провадження можуть використовуватися проти клієнта в господарському, адміністративному або цивільному процесах з метою встановлення преюдиційних фактів для кримінального провадження. Тож пан Солодко дав кілька порад щодо того, як цьому протистояти. Так, за його словами, допомогти може заява про розголошення даних досудового розслідування, вимога письмового дозволу слідчого або прокурора на розголошення та вимога підтвердження процесуального статусу, факту звернення з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і його задоволення постановою.
