«Доказування є справою того, хто заявляє позов, а не того, хто його спростовує», – спікер LHS Павло Бєлоусов

Павло Бєлоусов, радник  ЮФ Aequo, арбітр МКАС при ТПП України, розповів слухачам Legal High School про правила доказування в МКАС при ТПП України.

Обов’язком сторін, виходячи з практики арбітражного процесу, що склалася, є надання всіх доказів, якими вони володіють. Для арбітра першочерговим завданням є встановлення, перевірка та оцінка доказів. Склад арбітражного суду визначає допустимість, належність, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в сукупності. За дуже незначними виключеннями, які не стосуються української юрисдикції, ці повноваження арбітрів є абсолютними.

Регламент МКАС 2018 року чітко регламентує процес доказування і містить зрозумілі положення. Кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави для своїх вимог або заперечень.

Правила доказування лектор радить шукати в таких джерелах як: угода сторін (арбітражна угода), арбітражні правила (Регламент МКАС при ТППУ), застосовне право (lex loci arbitri – право місця арбітражу).

Усі документи, що подаються однією зі сторін до секретаріату МКАС або під час усного слухання справи складом арбітражного суду, повинні бути передані іншій стороні. Сторони також мають отримати висновки експертів та інші документи, що мають доказове значення і на яких може ґрунтуватися арбітражне рішення. За таких обставин інколи виникає дуже цікава ситуація: коли йде вже усний розгляд справи і одна сторона подає документ, то інша може просити відкласти розгляд справи, щоб з ним ознайомитися.

Досить часто відповідач з певних причин просто не бере участі у справі, а позивач вирішує надати пояснення або докази вже в ході усного слухання. Це призводить до того, що арбітри мають зупинити провадження, відправити документ іншій стороні й надати їй можливість висловитись. В одному з нещодавніх судових засідань позивач написав позов сам, а приблизно за тиждень до слухань від нього надійшов інший документ – уточнення до позовної заяви, складений вже юридичною фірмою. В таких випадках суддям дуже важко визначитися із суттю позову, адже уточнення часто йому суперечить.

Та в будь-якому разі арбітри повинні розглянути справу на засадах диспозитивності, змагальності та рівності сторін. Також у Регламенті МКАС чітко вказано, що арбітри можуть вжити додаткових заходів з підготовки справи до розгляду, зокрема: витребувати від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові документи та інформацію; провести організаційну нараду для вирішення питань, пов’язаних серед іншого з проведенням розгляду, необхідністю встановлення процесуального графіка та/або прийняттям процесуальних заходів тощо.

Цікавими у практиці міжнародного арбітражу є організаційні процесуальні засідання, на яких часто розглядають питання, нетипові для судів. Наприклад, можуть бути навіть суперечки стосовно того, хто буде позивачем, а хто відповідачем, що цілком реально, коли обидві сторони подають позови майже одночасно, але ці позови стосуються різних положень контракту і різних обставин (наприклад, одна сторона вимагає збитки, інша – заборгованість).

 

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів