Економічній складовій у податкових спорах присвятив свою лекцію у рамках LHS Володимир Ратушняк

Спікер, перш за все, звернув увагу на необхідність хорошої підготовки податкових адвокатів, враховуючи складність податкових спорів.

Пан Ратушняк зробив акцент на підвищенні незалежності судів, у тому числі фінансової. За його словами, одним із суттєвих джерел фінансування судів є кошти, що надходять від оплати судового збору, однак цих коштів недостатньо. До того ж іноді суди надають Державній фіскальній службі України (ДФС) можливість відстрочки сплати судового збору, що фактично прирівнюється до звільнення від такої сплати, оскільки в подальшому контроль за оплатою судового збору не здійснюється, що, власне, ставить у нерівні умови сторони, а також надає можливість ДФС зловживати своїми правами і оскаржувати практично всі рішення, винесені на користь платників податків.

Лектор також відзначив, що є певна специфіка розгляду податкових спорів адміністративними судами, враховуючи те, що стороною в спорі завжди виступає суб’єкт публічного права — ДФС. У зв’язку з цим актуальними є вимоги до суду не ототожнювати себе з державою, чітко позиціонувати суд як окрему і незалежну від виконавчої влади судову владу, дотримуватися основоположних принципів адміністративного судочинства. Негативний приклад, що ілюструє далеко не безперечну позицію суду щодо відмови від забезпечення позову, можна відстежити на прикладі справи №826/8783/17 «Роман Левицький проти Міністерства юстиції України», оскарження наказу Мін’юсту.

Що стосується ДФС, то спікер наголосив на тому, що податкові органи часто зловживають своїми правами. Пан Ратушняк вважає, що потрібно домагатися персоналізації відповідальності за прийняті рішення органами ДФС. Він згадав справу №826/11681/16 «Брукер Оптикс Україна проти ДФС» як приклад зловживання ДФС своїми правами і як зразок тривалого судового спору, потреби в якому не було. У цій справі також не було економічного інтересу, оскільки компанія перебувала в процедурі ліквідації, але при цьому ДФС домагалася від суду і отримувала відстрочку, а фактично звільнення від сплати судового збору.

Переходячи до економічної складової, лектор надав статистку звернень до суду. Відповідно до даних судової влади, в судах першої інстанції станом на перше півріччя 2018 року кількість розглянутих позовних заяв становить 74 061 справу, з яких задоволено 52 943, не розглянуті — 5881.

Також сума коштів, які підлягають стягненню, становить 2 244 222 824 гривень, при цьому загальна кількість виконавчих документів видана на суму 1 055 350 647 гривень, а це, за словами спікера, означає, що більша частина рішень судів оскаржуються.

В апеляційній інстанції на розгляді перебуває 53 598 справ, серед яких не розглянутих 11 533 справи. Багато справ розглядаються у строк три місяці.

Спікер навів дані ДФС щодо судових спорів за 2018 рік. За статистикою, за 9 місяців 2018 року на розгляді у судах різних інстанцій знаходилося 46,2 тис. справ за позовами до ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 192,9 млрд грн, з них — 3,5 тис. справ на користь платників на суму на 13,4 млрд грн (7%).

Крім того, кількість справ за позовами ДФС до платників на суму 53,4 млрд грн становила 18,6 тис, з них на користь ДФС — 3,6 тис. справ на суму 7,9 млрд. За результатами судового розгляду на користь ДФС за 9 місяців 2018 року в бюджет надійшло 1,86 млрд грн. Таким чином, наведені статистичні дані свідчать про вкрай низький показник виконання судових рішень, у середньому за останні три роки суми, що надійшли до бюджету, — у межах 10—15% від сум судових рішень, винесених на користь ДФС.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів