Експерти енергетичної галузі в ході LHS Discussion Hub шукали виходи із кризи неплатежів на новому ринку електроенергії

У межах спецкурсу для адвокатів енергетичного сектору відбувся LHS Discussion Hub «Новий ринок електроенергії — виклики правозастосування», модератором якого виступив Армен Хачатурян, старший партнер Asters. Учасниками дискусії стали Геннадій Іванов, заступник директора з торговельних операцій ДП «Гарантований покупець», Олександр Гавва, заступник директора департаменту енергоринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Максим Юрков, член правління АУ НЕК «УКРЕНЕРГО», та Віталій Кулініч, старший юрист Asters. Експерти обговорили больові точки функціонування нового ринку електроенергії, проблемні питання взаєморозрахунків учасників ринку, а також окреслили шляхи вдосконалення регулювання ринку електроенергії.

Як зазначив Армен Хачатурян, уже рік минув відтоді, як повинен був запрацювати новий механізм регулювання ринку електричної енергії в Україні. Його запровадження викликане необхідністю уніфікації правил гри на європейський лад. Крім того, попередня модель ринку виявилася вкрай неефективною: станом на серпень 2019 року дебіторська заборгованість енергоринку складала 30 млрд грн, а кредиторська — 28,1 млрд грн. На жаль, борги й на сьогодні нікуди не поділися, і новому механізмові перекрити старі борги не вдалося. Метою нового механізму є створення механізмів розподілу базово ринковими: щоб ринок — попит і пропозиція — вирішували, за якою ціною продавати. Проте неможливо змінити все за один день: залишилися і пільги населенню, і перекоси у ціноутворенні. Відтак, накопичилися борги і по лінії «зеленої» генерації, і не закриті попередні борги обленерго.

Пояснюючи, як працюють основні сегменти ринку, Максим Юрков зазначив, що ринки двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, ринок допоміжних послуг та балансуючий ринок є не окремими ринками, а сегментами єдиного ринку. Він перелічив суб’єктів кожного з сегментів та навів алгоритм ціноутворення на ньому, зазначивши, що кожний наступний сегмент має вищу ціну електроенергії. За його словами, основними функціями системного оператора ринку, яким на сьогодні виступає УКРЕНЕРГО, є забезпечення передачі електроенергії, її балансування (оскільки специфіка електроенергії як товару полягає в тому, що кожної секунди кількість виробленої та спожитої електроенергії має бути однакова). При цьому ідеологія Третього енергопакета, за його словами, полягає в тому, що ринок сам має врегулювати ціну, балансуючи попит і пропозицію. Проте в наших реаліях є диспропорція між ціною, обіцяною державою за купівлю енергії у ВДЕ («зелений» тариф), і ціною, за якою ця енергія продається на ринку — остання суттєво дешевша. Різницю між «зеленим» і ринковим тарифом має покривати УКРЕНЕРГО, що і створює величезні борги (наразі — 14 млрд грн). Друга частина заборгованості виникає через пільгові тарифи для населення, які є нижчими за ринкові і так само мають бути компенсовані. Максим Юрков описав алгоритм дії ПСО для населення та ВДЕ і зазначив, що система ПСО і покликана розв’язати цю проблему.

Геннадій Іванов наголосив, що проблема полягає в накопиченій заборгованості та поточних платежах. Він зробив екскурс в історію проблеми та зазначив, що у 2020 році попит на ринку перевищував пропозицію, і сформована таким чином ціна дозволяла повністю покрити витрати на закупівлю за «зеленим» тарифом. Борги почали виникати у лютому і їх природа полягала у значному прирості «зеленої» генерації. Таким чином збільшувалися видатки, проте й доходи скорочувалися — через падіння на 40% ціни викликаного зменшенням попиту. До 80% електроенергії на ринку «на добу наперед» не знаходило покупця і переходило на балансуючий ринок, ціна на якому вдвічі нижча, до того ж кошти з якого повертаються в систему через 90 днів. Геннадій Іванов зазначив, що відповідно до закону різницю між ринковим та «зеленим» тарифом може компенсувати оператор системи передачі, що наразі не зроблено, отже, збільшується заборгованість гарантованого покупця перед Енергоатомом та Укргідроенерго. Розв’язання проблеми неплатежів він бачить у дозволі Кабінету Міністрів України вийти гарантованому покупцю з ринку «на добу наперед», що дасть змогу збалансувати ціну на електроенергію та вийти на 100-відсоткову оплату.

Говорячи про перспективи експорту української електроенергії, Олександр Гавва зазначив, що електрична мережа України розділена на дві великі частини, причому можливість експортувати наявна лише у Бурштинського острова, а його технічні особливості обмежують можливості як для експорту, так і для імпорту. Так, скорочення експорту української електрики до Європи викликане як технічними аспектами, так і економічними — наша електроенергія стала банально дорожчою (у тому числі через суттєве здешевлення в сусідів). Експортувати ж електрику з Об’єднаної енергосистеми, де вона дешевша, немає можливості. Говорячи про регулювання цін на електроенергію всередині країни та взаємовідносин учасників ринку, він зазначив, що наразі регулятор такої діяльності не здійснює, встановлюються лише певні обмеження, які можуть застосовуватися на ринку, проте цих обмежень ринок не досягає. Принагідно він повідомив про розробку регулятором аналогічного європейському проєкту закону про зловживання на ринку електроенергії та газу.

Розповідаючи про нові види контрактів, що застосовуються на ринку електроенергії, Віталій Кулініч, старший юрист Asters, наголосив, що смарт-контракт — це домовленість сторін, якою вони врегулювали свої відносини і який, на відміну від класичного контракту, зафіксований не у письмовій формі, а у формі комп’ютерної програми, що дає змогу одразу ж виконувати його. Застосовуючи його до ринку електроенергії, він зауважив, що якщо у такому смарт-контракті передбачена сплата коштів, то він сам надає команду і кошти перераховуються з рахунку покупця на рахунок продавця. Так усувається людський фактор, забезпечуючи автоматичне виконання зобов’язань, врегульованих контрактом. Так само смарт-контракт може надавати команду на ринок балансування, коли йде питання про балансування обсягів електроенергії, які надаються в систему для того, щоб виробник зменшував обсяг виробництва або щоб споживачі зменшували споживання. Таким чином смарт-контракт буде надавати можливість сплачувати кошти і балансувати ринок. Смарт-контракт через відповідне обладнання може обліковувати спожиту електроенергію і робити необхідні розрахунки сум, які підлягають сплаті. Віталій Кулініч зауважив, що загального юридичного регулювання таких контрактів наразі немає, проте він рекомендував застосовувати до нього аналогію з електронним договором, зміст якого також зафіксований в електронній формі.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик