Електронний документ не може бути проігнорований судом виключно через його форму — Ірина Стародуб

Місце електронних даних у доказовій базі розкрила слухачам Загального курсу підвищення кваліфікації адвокатів Legal High School Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo.UA, адвокат, під час лекції «Докази і доказування в «цифровому» правосудді».

Спікер розпочала лекцію з історичного екскурсу щодо моменту виникнення такого виду доказів, як електронні, тобто сформовані автоматичними машинами — комп’ютерами, незалежно від назви. Електронні докази як поняття в процесуальному законодавстві Україні з’явилося в 2017 році з новою редакцією процесуальних кодексів. Проте у світі воно фігурує з 70-х років минулого століття, а у Великобританії відоме з 1968 року, коли суди дозволили залучати як докази дані, згенеровані електронною машиною. Проте прогрес продовжується, і сьогодні, наприклад, у США 85% усіх доказів подаються в суди саме в електронній формі. Лектор висловила сподівання, що й українські суди будуть сприймати цифрові носії як джерела доказування.

За словами пані Стародуб, чимало зрушень у судовій практиці вже є. Проте у певних обставинах суди проявляють надмірний консерватизм. Наприклад, коли йдеться про переписку електронною поштою як доказ певних домовленостей або надсилання листів контрагентам, сформовані такі позиції. Електронні листи суди відносять до звичаїв ділового обороту. І Верховний Суд скасував рішення у справі, визначивши, що таке листування  не є належним доказом. Проте особливістю цієї справи, на яку порадила звернути увагу лектор, було те, що сторони не заперечували факту та змісту листування. Тобто у разі, якщо якась із сторін заявить, що це не її представник відписував з адреси, яка приписана їй, результат може бути зовсім інший.

Але якщо хтось скаже, що цього не було — доказувати буде дуже довго. Щоб уникнути цього, Ірина Стародуб порадила юристам у договорах з контрагентами встановлювати такий спосіб уточнення завдань чи отримання замовлення, як електронна пошта або інший канал цифрового зв’язку. Так, суди не приймають переписку електронною поштою, якщо за умовами договору сторони погодили вести контракти виключно за допомогою поштового зв’язку. Навіть якщо виявиться, що про таку умову знали тільки юристи. При цьому менеджери чи, приміром, програмісти спілкувалися з контрагентом через один із доступних месенджерів.

Інша проблема електронних доказів в Україні — технічна неспроможність окремих судів перевірити належність такого доказу — банально суд не зміг прочитати ЕЦП, хоча документ був засвідчений таким підписом, пославшись на відсутність підключення до Єдиної судової інформаційно-технічної системи.

«Електронна копія письмового договору, засвідчена ЕЦП, не є електронним доказом — це електронна копія письмового доказу», — звернула увагу слухачів Ірина Стародуб. Вона пояснила, що процесуальне законодавство не забороняє сторонам подавати докази у копіях, проте такі копії повинні бути належно засвідчені (нотаріально або адвокатом-представником). При цьому, засвідчуючи документи, лектор порадила бути дуже уважними до деталей, адже в судовій практиці є випадки, коли доказ не приймається судом тільки через відсутність проставленої дати засвідчення на копії документа.

Також лектор відзначила зміну практики судів у питанні засвідчення електронних доказів ЕЦП. Якщо до 2018 року така вимога була обов’язковою на кожному доданому файлі, то наразі від цього правила відходять, і принаймні переписку електронною поштою засвідчувати не потрібно. «Сила електронного документа не може бути заперечена виключно через його форму», — резюмувала практику спікер.

Також Ірина Стародуб виокремила питання відеодоказів (які мають відображати не тільки факт, який підлягає доказуванню, а й дату, час, а за можливості і місце зйомки), показань свідків, які суди за виключенням кримінального процесу, особливо в карантин, воліють отримувати у формі нотаріально засвідченого викладення, та важливість усунення колізій у процесуальному законодавстві про притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, оскільки, встановлюючи відповідальність за окремі порушення у цифровій сфері, у загальній частині Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить можливості подання електронних доказів.

Наприкінці лекції пані Стародуб навела приклади із судової практики застосовування як доказів переписок у соціальних мережах і навіть постів та відміток уподобання у соціальних мережах.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик