FinTech-послуги надаються в безмежному світі інтернету, а регулювати їх доводиться в правовому полі кожної окремої юрисдикції — Наталія Селякова

Про міжнародну практику регулювання FinTech слухачам Legal High School розповіла Наталія Селякова, партнер, глава української практики з питань банківського та фінансового права, реструктуризації та банкрутства МЮФ Dentons. Вона зазначила, що останні п’ять років у світі спостерігається тренд на діджиталізацію фінансових послуг і підкреслила ключову роль технологій у розвитку деяких послуг та сервісів. У зв’язку з цим регулятори в усіх юрисдикціях замислюються про те, як реагувати на ці тенденції, як їх регулювати і забезпечувати баланс інтересів стейкхолдерів, мінімізувати ризики і при цьому забезпечити розвиток інновацій у цій галузі.

На думку лектора, цифрові послуги у фінансовому секторі стають важливими не тільки для рітейл-клієнтів, але й для корпоративних клієнтів. Вона повідомила про дослідження, проведені в період карантину, які свідчать про те, що діджитал-послуги є превалюючим вибором для клієнтів. Зокрема, в Європі використання FinTech-додатків під час короновіруса збільшилася на 72%, таким чином діджитал-додатки в платіжних сервісах і в інших фінансових послугах демонструють небувале зростання.

У зв’язку з цим виникає питання: чи потрібно взагалі регулювати FinTech і як його регулювати? І наскільки він є частиною фінансових послуг? У законодавстві більшості країн немає вичерпного визначення, що таке фінансові послуги, так само як і немає визначення FinTech. Є розуміння, що таке FinTech в економічному сенсі, і є розуміння того, що FinTech є частиною фінансового ринку і тому, ймовірно, також повинні входити в периметр фінансового регулювання, бути покриті мандатом регулятора, який відповідає за стабільність фінансового ринку і монетарну політику держави.

Говорячи про сучасний стан справ у галузі, лектор зазначила наявність нових продуктів, які пропонують ринку компанії-розробники і з якими раніше не доводилося стикатися ані клієнтам, ані регуляторам. Другою особливістю ринку вона назвала наявність нових гравців, окрім традиційних фінансових і банківських установ, на ринок виходять технологічні компанії (BigTech, e-commerce, retail chains) — компанії, які займаються продажами в інтернеті.

Лектор навела статистику аналізу ринку FinTech-компаній Європейського Союзу, яка показала, що тільки 5% цих компаній отримували відповідний дозвіл для роботи на фінансовому ринку. У підсумку 31% цих компаній узагалі не підпадали під жодне регуляторне поле. У більшості випадків такий стан викликався тим, що для регулювання їх продуктів і послуг не було відповідного законодавства.

Однією з особливостей сучасного ринку FinTech лектор назвала наявність нових бізнес-моделей, у рамках яких традиційні банки працюють з альтернативними гравцями. Також вона розповіла про ризики, які тягнуть за собою FinTech-продукти, зокрема ризики споживачів, ризики самих FinTech-компаній і ризики фінансової стабільності.

Як зазначила Наталія Селякова, труднощі регулювання FinTech-послуг пов’язані і з тим, що надаються вони в безмежному світі інтернету, а регулювати їх доводиться в правовому полі кожної окремої юрисдикції. Вона розповіла про міжнародні ініціативи з регулювання FinTech і вказала на важливість таких ініціатив, оскільки регулятори розуміють важливість уніфікацій правил гри для вироблення ефективної моделі регулювання.

Лектор проаналізувала методи регулювання платіжних систем в ЄС, вказала на технічні труднощі, які при цьому виникають, а також розповіла про законодавчі ініціативи українських парламентаріїв у цій сфері.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик