Формування доказів порушень прав інтелектуальної власності в мережі інтернет від Юрія Каргаполова, директора Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес»

Про формування доказів порушень прав інтелектуальної власності у мережі інтернет слухачам Школи судової практики Legal High School розповів Юрій Каргаполов, директор Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА).
На занятті розглянули систему доменних імен, найвище в якій стоїть крапка, далі — родові доменні імена (com, net тощо), імена, що позначать країну (ua, cc, pl), та окремий інфраструктурний домен arpa. На прикладі нашої країни лектор пояснив, що є домени другого рівня, які відображають певний функціонал (gov, org), а також — географічний розподіл доменів за містами та областями. А далі з’являється окреме поле третього рівня, де в Україні можна ці імена реєструвати. Наприклад, повне доменне ім’я court.gov.ua.
Юрій Каргаполов зазначив, що доменні імена можна реєструвати і на другому рівні, але таку можливість надано тільки власникам торгових марок. Крім того, є ряд назв, які не можна просто так зареєструвати, оскільки права на них належать конкретним суб’єктам (до прикладу, назва певної сільської ради). Для такої реєстрації до документів, що подаються для проведення реєстрації, необхідно додати лист від зазначеного органу.
Лектор детально пояснив процедуру реєстрації домена, зазначивши, що реєстрант може надати відповідні дані, необхідні для реєстрації, двом суб’єктам — реєстратору або реселеру, який має відповідний договір з реєстратором. Необхідним етапом є проведення перевірки щодо того, чи вільний зазначений домен, чи може реєстрант зареєструвати домен саме у цього реєстратора, тобто чи має останній право реєструвати саме такі домени і чи взагалі він має право реєструвати. Реєстратор звертається до реєстру, якому пересилає дані, і у разі позитивного результату робить запис у реєстрі, після чого надсилає свідоцтво про володіння цим доменом реєстранту.
Велика кількість суб’єктів, які здійснюють певну діяльність в інтернеті, робить визначення належного відповідача у випадку правопорушень у сфері інтелектуальної власності, вчинених у мережі інтернет, складним та проблемним. Так, управління доменом після його реєстрації здійснює реєстрант, проте необов’язково він є винним за вчинені на цьому домені правопорушення. Після того, як реєстрант отримує документ про реєстрацію, з’являється поняття облікового запису — той, хто володіє цим обліковим записом, володіє всім механізмом публікації інформації, її корекції, видалення з сайту тощо.
За словами доповідача, є різні види та різні політики розкриття інформації в інтернеті. Так, до домена укр є суворе правило: щодо юридичних осіб інформація може бути як відкрита, так і закрита, а от щодо фізичних — вона відкрита завжди. Однак існують дуже цікаві домени, наприклад сс, де завжди все приховане.
Розповів Юрій Каргаполов і про такі види обману в мережі, як DNS-спуфінг, заміна інформації під доменним іменем та «махінації» з хостингом. Щодо останнього лектор навів приклад, наскільки важко виявити належного відповідача, коли на одному сервері може бути хостинг кількох сайтів. У такому випадку потрібно знайти власника сайту, для чого необхідно звернутися до тієї юрисдикції, в якій знаходиться остання адреса власника, виявлена на сайті. І, порівнюючи швидкість та відстань, виявляється наявність обману (бачимо: обмін інформацією здійснюється надто швидко для конкретної відстані), тоді для виявлення власника сайту необхідно звертатись до юрисдикції нашої країни.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів