Формування комітету кредиторів — тема лекції Вадима Кізленка

Про особливості формування комітету кредиторів розповів слухачам LHS Вадим Кізленко, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», арбітражний керуючий. На його думку, аудит вимог кредиторів є однією з головних передумов формування комітету кредиторів, які мають законні та обґрунтовані вимоги до боржника. Загалом аудит — це перевірка відповідності фінансової звітності бухгалтерським нормативам. Проте в процедурі банкрутства аудит треба розглядати ширше — як перевірку законності та обґрунтованості вимог кредиторів, і однією з ключових осіб у цьому процесі є арбітражний керуючий.

Якщо, на думку лектора, якісь вимоги не обґрунтовані, то можна заявити про це, аби такі вимоги не були включені до реєстру.

За законом арбітражний керуючий є незаангажованою особою і для нього не має значення склад комітету кредиторів. За словами лектора, найбільш зацікавленими в якісному складі комітету кредиторів є самі кредитори, і закон надає їм право боротися за своє право участі в комітеті кредиторів та інші права у справі про банкрутство, зокрема, шляхом подання заперечень на вимоги інших кредиторів.

Виходячи з особистої практики, Вадим Кізленко зазначив, що суди в попередньому засіданні завжди беруть до уваги заперечення учасників провадження проти вимог того чи іншого кредитора.

Він порадив слухачам LHS бути уважними до вимог кредиторів, аби не виникла ситуація, коли ці вимоги будуть визнані судом і понад 50% заборгованості перебуватиме у власності однієї особи, що дозволить їй одноосібно ухвалювати всі рішення в комітеті кредиторів.

У разі якщо арбітражний керуючий бачить ознаки доведення до банкрутства чи фіктивного банкрутства, він повинен вжити заходів — звернутися до суду із клопотанням про проведення державним органом з питань банкрутства фінансового аналізу стану підприємства та надання висновків про наявність ознак доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства.

Говорячи про формування комітету кредиторів, лектор зазначив, що цей орган є рушійною силою справи про банкрутство, саме він звертається до суду, який потім ухвалює процедурні рішення. Після затвердження судом реєстру вимог кредиторів арбітражний керуючий повідомляє уповноваженій особі боржника про місце і час проведення зборів кредиторів.

Перше, що мають вирішити збори кредиторів — кількісний та якісний склад комітету кредиторів. З особистого досвіду Вадим Кізленко зазначив, що закон не встановив процедури голосування на зборах кредиторів, тому він використовує бюлетені для голосування, що нівелює можливі маніпуляції учасників зборів стосовно їх позиції при голосуванні. Відповідно до закону в комітеті кредиторів має бути не більше семи осіб. Збори можуть ухвалити рішення і на меншу кількість — якщо у якогось із кредиторів понад 50% вимог, він може бути в комітеті одноосібно, що не є порушенням закону.

У законі не зазначений проміжок часу, впродовж якого відбувається засідання комісії кредиторів після проведення зборів. З особистої практики лектор зазначив, що, як правило, це відбувається в той самий день. Ініціювати дату засідання комітету кредиторів може арбітражний керуючий або за власною ініціативою, або на вимогу одного із членів комітету кредиторів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів