Генеральна прокуратура України створила незрозумілий перетин функцій і повноважень СБУ, ДБР та військової прокуратури — керуючий партнер АО ANTEVERIS Дмитро Моргун

Про особливості кваліфікації корупційних діянь у військовій сфері та повноваження військової прокуратури слухачам Legal High School розповів керуючий партнер АО ANTEVERIS Дмитро Моргун.

«Сфера застосування військової прокуратури в Україні існувала практично завжди. До законодавства України вона перекочувала із законодавства Радянського Союзу», — зазначив лектор. Під час президентства Віктора Януковича військову прокуратуру було ліквідовано, але у зв’язку з подіями на сході України її діяльність відновили.

«На мій погляд, змінами, запропонованими ще у 2014 році, на військову прокуратуру поклали функції, які їй не властиві. Так, йдеться про підтримку державного обвинувачення і загальний нагляд за кримінально-виконавчою юрисдикцією, пов’язаною з виконанням вироків», — відзначив лектор.

Дмитро Моргун звернув увагу на те, що діяльність військової прокуратури чинним законодавством регулюється лише наказом Генерального прокурора України, у зв’язку з чим повноваження заступника Генерального прокурора України, який здійснює по суті функції головного військового прокурора, залишаються під питанням.

За словами лектора, компетенція військової прокуратури, яка, по суті, регулюється наказом Генеральної прокуратури України, для здійснення нагляду за дотриманням законності діяльність військової прокуратури має бути спрямована в першу чергу на військову інфраструктуру.

Повноваження військової прокуратури регулюються статтею 5 Закону України «Про прокуратуру» та визначені межами військової юрисдикції. Зокрема, до них належать підтримання державного обвинувачення в суді у справах, які супроводжує військова прокуратура, і функції прокуратури в межах окремих територіальних одиниць (зона АТО або зона ООС). Також слідчі військових прокуратур можуть проводити досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402–421 і 425–435 Кримінального кодексу України (злочини зі спеціальним суб’єктом — військовослужбовцями і представниками правоохоронних органів).

«Генеральна прокуратура, по суті, створила незрозумілий перетин функцій і повноважень Служби безпеки України, Державного бюро розслідування та військової прокуратури, оскільки статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України регулюються повноваження ДБР, а наказом Генеральної прокурори України від 2014 року надаються повноваження військовим прокуратурам здійснювати ті ж повноваження у відношенні до тих же суб’єктів», — звернув увагу лектор. При цьому, за словами Дмитра Моргуна, ніяких процесуальних наслідків немає, тож суди розглядають обвинувальні акти, які подають військові прокурори, докази подані ними не визнаються не припустимими.

Також лектор вказав на значення військової прокуратури не як ще одного схожого органу поруч із ДБР або СБУ, а саме як органу, який має компетентність збирати докази порушення ведення правил війни і злочинів, скоєних спеціальним суб’єктом. Це особливо важливо не тільки всередині країни з підтримки обвинувачення в судах, але й у міжнародних судах, зокрема в Гаазькому суді при ООН, де недавно МЗС України відстояло право юрисдикції позову України до Росії.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів