Гра на межі фолу — ризик кваліфікації правомірного використання процесуальних прав як процесуальної диверсії

Керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат Андрій Чехонадський у рамках лекцій в Legal High School розповів про особливості застосування інституту зловживання процесуальними правами у вітчизняній судовій практиці.

Спікер розпочав свою лекцію з того, що відповідно до українського процесуального законодавства варто вважати зловживанням процесуальними правами. Серед таких — оскарження судових рішень, які не підлягають оскарженню, і подання свідомо безпідставного позову. Лектор звернув увагу на те, що кожна особа має на власний розсуд звертатися з позовом до суду, у разі якщо вважає, що його права порушені. Друге питання — як довести те, що позов безпідставний.

Також пан Чехонадський розповів про один випадок, коли Харківський апеляційний господарський суд виніс ухвалу, якою зобов’язав позивача у справі надіслати копії позовної заяви з усіма його доповненнями третій особі. Позивач своєчасно не виконав припис ухвали, і адвокат позивача також не подбав про це, за що суд безпідставно ініціював залучити адвоката до відповідальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шульга проти України» (заява №16652/04) зазначається, що судові справи мають розглядатися чітко у встановлені законом строки. Спікер звернув увагу на те, як може бути оцінена уповноваженими особами заява про відвід і чи є це затягуванням судового процесу та порадив слухачам ознайомитися з цією справою.

Пан Чехонадський також відзначив, що Кодекс України про адміністративні порушення фактично не містить категорії зловживання процесуальними правами, те саме, за його словами, стосується і Кримінального процесуального кодексу України (наприклад, зловживанням є неприбуття особи на виклик до слідчого або до суду). Спікер підкреслив, що таке зловживання, як правило, не підлягає покаранню, оскільки самостійно слідчий не повноважний притягати до відповідальності, а практика кількості звернень до уповноважених органів для накладення стягнення на порушника не є значною.

Що стосується іншого процесуального законодавства, то Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та Господарський процесуальний кодекс України містять більш значні заходи примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами. Щоправда, в останньому немає такої санкції, як примусовий привід до суду.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів