Тетяна Полтавець, директор департаменту контролю за концентраціями та узгодженими діями АМКУ, розповіла слухачам спецкурсу «Конкуренційні виклики» Legal High School про підходи АМКУ при розгляді звернень щодо отримання дозволу на концентрації.
Однією з важливих сфер відносин, які становлять предмет регулювання конкуренційного законодавства у світі і в Україні, є економічна концентрація суб’єктів господарювання. Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», метою контролю за концентраціями є запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем і обмеженню конкуренції.
Лектор розповіла, чим є концентрація загалом. Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначено чотири основних види концентрацій, найбільш розповсюдженим з яких вона назвала безпосереднє або опосередковане придбання часток (акцій, паїв), що забезпечують досягнення чи перевищення 25 або 50% голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання.
В українському законодавстві про захист економічної конкуренції передбачено, що концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу АМКУ.
За словами пані Полтавець, підставами для надання дозволу на концентрацію є доказ того, що вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку або в значній його частині. Дозвіл не надається, якщо концентрація заборонена відповідно до Закону України «Про санкції». Проте Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Комітет не надав дозволу, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.
Щоб зрозуміти, чи потрібно звертатися за отриманням дозволу, лектор радить спочатку знайти відповіді на три запитання: чи є ваші дії концентрацією? Хто є учасником концентрації? Чи потрібно у вашому випадку отримувати дозвіл на концентрацію (відповідність за пороговими показниками)?
Тест для визначення випадків, у яких дозвіл АМКУ на концентрацію є необхідним, — двоступеневий. Відповідно до першого тесту, фінансові показники в Україні принаймні двох учасників концентрації повинні перевищувати 4 млн євро, а сумарні фінансові показники у світі всіх учасників концентрації мають перевищувати 30 млн євро. Другий тест допускає, що група компаній покупця (або одного із засновників спільного підприємства) може не здійснювати діяльність і не мати активів в Україні, у такому випадку обсяг реалізації її товарів/послуг у світі повинен перевищувати 150 млн євро, а об’єкт придбання, з урахуванням відносин контролю, повинен мати активи в Україні або обсяг реалізації на суму понад 8 млн євро.
Наприкінці лекції Тетяна Полтавець відкрила кілька секретів успішного розгляду заяв щодо отримання дозволу на концентрацію. Так, у заявах часто трапляються такі помилки, як відсутність інформації про кінцевого бенефіціара (фізичної особи) або підтвердження відсутності такої особи, відсутність чіткого посилання на відповідний критерій розгляду заяви за спрощеною процедурою, розбіжності між відомостями, що містяться в заяві, а в окремих випадках заявники помилково надають надмірно стисле і розпливчате економічне обґрунтування заяв.
Також Комітет впровадив «гарячу лінію» з питань концентрацій та узгоджених дій — concentrations@amcu.gov.ua. За допомогою цієї «гарячої лінії» кожен заявник може дізнатися про стан розгляду заяви або направити уточнюючу інформацію до Комітету, або поставити інше запитання щодо розгляду його заяви.
