Як арбітраж ВОІВ вирішує доменні спори, розповів арбітр ВОІВ Тарас Кислий

Про те, як вирішуються спори між власником ТМ та власником домену в арбітражі при ВОІВ, розповів слухачам Legal High School Тарас Кислий, радник Asters, арбітр ВОІВ. Він наголосив, що так звані доменні спори належать до компетенції центру Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) з арбітражу та посередництва, який розглядає спори про ІР за домовленістю сторін, спори про доменні імена верхнього рівня тощо.

Арбітрів, які мають право розглядати спори такого типу, близько чотирьохсот, переважно це практикуючі або колишні юристи. За словами лектора, потрапити до їх когорти можна лише за рекомендацією діючого арбітра. Вимогою до кандидата, окрім усього іншого, є володіння англійською мовою та мовою, якою розглядаються справи (у нашому випадку — англійською та українською або російською). Наразі в Україні є троє арбітрів такого типу, двоє з них мають право розглядати будь-які справи, ще один — справи національного рівня.

За останні 20 років арбітраж ВОІВ розглянув понад 40 тисяч справ. Його перевагами є дешевизна (розгляд справи коштує заявнику близько 1500 доларів) та швидкість розгляду (близько трьох місяців), безумовне виконання рішень та їх однозначність — типів рішень може бути лише три (скасувати, передати, відмовити).

Тарас Кислий описав слухачам Legal High School критерії, за якими арбітр може визначити, що домен потрібно передати власнику ТМ. По-перше, якщо він схожий з ТМ (при цьому домен верхнього рівня не враховується, включення ТМ у домен автоматично означає схожість, підміна символів не послаблює схожість, так само як і заміна алфавіту у разі співзвучності). По-друге, якщо у власника оспорюваного домену немає щодо такого домену права або законного інтересу. При цьому арбітр повинен визначити, наприклад, чи асоціюють споживачі домен з відповідачем, чи може контент схожого домену зашкодити репутації позивача. І, по-третє, якщо домен недобросовісно зареєстрований та недобросовісно використовується — наприклад, з метою, щоб реальний власник не зміг зареєструвати домен із власною ТМ, з метою введення в оману користувачів чи викрадення їх персональних даних тощо.

Для ілюстрації своїх тез лектор навів приклади з власної практики з розгляду спорів між власником ТМ та власником домену в арбітражі при ВОІВ.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів