«Податок на додану вартість (ПДВ), мабуть, один із найскладніших податків. Про шляхи поліпшення його адміністрування дискусії між Державною фіскальною службою України та платниками податків тривають і досі», — зазначив Василь Андрусяк, керівник практики податкового права MORIS GROUP. За його словами, незважаючи на те, що багато платників податків України виступають за скасування ПДВ, в інших європейських державах такий вид податку зарекомендував себе досить добре, багато в чому завдяки ефективній системі його адміністрування.
У рамках своєї лекції Василь Андрусяк розповів слухачам Lеgal High School про те, як поліпшити структурування операцій з ПДВ та управляти ризиками при його адмініструванні. Спочатку спікер нагадав: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу (ПК) України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи (пункт 181.1 статті 181 ПК України). У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше було досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 зазначеного Кодексу. Як зазначалося, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів; б) дата відвантаження товарів.
Лектор сфокусувався і на «відтинаючих ознаках» для блокування податкових накладних/розрахунків коригування (наприклад, податкове навантаження > 3% і немає різкого збільшення (х 1,4) обсягу поставок) і критерії ризиковості платника податку. Серед останніх, зокрема, називалися: наявність обвинувального вироку суду щодо посадової особи (посадових осіб) платника податків за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах ДФС. Ще одним фактором ризику є те, що, скажімо, платник податку був зареєстрований (перереєстрований) в органах державної реєстрації фізичними особами, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами, або ж відповідну реєстрацію було здійснено без відома і згоди його засновників та законних керівників.
У рамках останнього блоку лекції Василь Андрусяк проаналізував актуальну судову практику у відповідних податкових спорах.
