Як поліпшити структурування операцій з ПДВ та управляти ризиками при його адмініструванні?

«Податок на додану вартість (ПДВ), мабуть, один із найскладніших податків. Про шляхи поліпшення його адміністрування дискусії між Державною фіскальною службою України та платниками податків тривають і досі», — зазначив Василь Андрусяк, керівник практики податкового права MORIS GROUP. За його словами, незважаючи на те, що багато платників податків України виступають за скасування ПДВ, в інших європейських державах такий вид податку зарекомендував себе досить добре, багато в чому завдяки ефективній системі його адміністрування.

У рамках своєї лекції Василь Андрусяк розповів слухачам Lеgal High School про те, як поліпшити структурування операцій з ПДВ та управляти ризиками при його адмініструванні. Спочатку спікер нагадав: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу (ПК) України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи (пункт 181.1 статті 181 ПК України). У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше було досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 зазначеного Кодексу. Як зазначалося, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів; б) дата відвантаження товарів.

Лектор сфокусувався і на «відтинаючих ознаках» для блокування податкових накладних/розрахунків коригування (наприклад, податкове навантаження > 3% і немає різкого збільшення (х 1,4) обсягу поставок) і критерії ризиковості платника податку. Серед останніх, зокрема, називалися: наявність обвинувального вироку суду щодо посадової особи (посадових осіб) платника податків за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах ДФС. Ще одним фактором ризику є те, що, скажімо, платник податку був зареєстрований (перереєстрований) в органах державної реєстрації фізичними особами, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами, або ж відповідну реєстрацію було здійснено без відома і згоди його засновників та законних керівників.

У рамках останнього блоку лекції Василь Андрусяк проаналізував актуальну судову практику у відповідних податкових спорах.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів