Як правильно комунікувати з АМКУ: поради від Ігоря Свечкара, партнера ЮФ Asters

Про комунікацію з АМКУ в контексті попередження порушень конкуренційного законодавства слухачам спецкурсу «Конкуренційні виклики» Legal High School розповів Ігор Свечкар, партнер ЮФ Asters.
Йшлося про комунікацію, ініційовану саме компанією, а не АМКУ, і таку, що попереджає та запобігає порушенням й ускладненням. Лектор деталізував три основних показники щодо форми комунікації. Так, вона може бути формальною чи неформальною, письмовою чи усною (ми можемо листуватися з АМКУ, брати участь у певних заходах чи зателефонувати працівникові Комітету з проханням проконсультувати щодо певного питання, поділитись своїм баченням ситуації чи розповісти про практику АМКУ в конкретному випадку). Процедури комунікації можуть бути регламентовані — такі, що мають законодавче регулювання чи регулювання в підзаконних нормативно-правових актах, чи нерегульовані взагалі, що можуть проходити у вільні формі.
Ігор Свечкар назвав найтиповіші види комунікацій з АМКУ. Першим із таких є отримання comfort/no-action letters, до яких входять рекомендаційні роз’яснення про кваліфікацію дій і попередні висновки. Наступними — дозвільні процедури (щодо концентрації чи узгоджених дій), виконання зобов’язань (звіти), виконання рекомендацій чи інші контакти.
Лектор пояснив, що є три типи рекомендаційних роз’яснень відповідно до їх предмета: рекомендації щодо узгоджених дій, монополізму та недобросовісної конкуренції. Немає єдиного документа, який регулював би видання всіх роз’яснень, вони регламентуються різними нормативно-правовими актами, які до того ж інколи не співпадають між собою і можуть бути по-різному трактовані. Своєрідним недоліком є строк розгляду питання та видачі рекомендації, що становить місяць плюс 15 днів у конкретних випадках, адже часто АМКУ не встигає зробити свій аналіз через складність питань, поданих до розгляду. Відповіді у таких рекомендаціях мають стосуватися того, чи є, наприклад, відповідні узгоджені дії проблемними. Проте досить часто Комітет відповідає, що для видачі рекомендації недостатньо інформації. АМКУ не дає чіткої однозначної відповіді на питання, оскільки не хоче брати на себе додаткову відповідальність за браком інформації про всі деталі та обставини.
Другий вид рекомендацій лектор назвав більш формалізованим. Попередні висновки надаються здебільшого щодо узгоджених дій чи концентрації. АМКУ може встановити необхідність дозволу, ймовірність отримання дозволу чи знову ж недостатність інформації.
Серед інших видів комунікації лектор відзначив запити роз’яснень, коментарів, консультації, участь у заходах, участь у роботі Громадської ради при АМКУ, коментарі до проектів нормативно-правових актів, участь в опитуваннях, запити публічно доступної інформації, скарги та заяви leniency.
Ігор Свечкар констатував: щоб досягти успіху в комунікації з АМКУ, треба щоб вона була своєчасною, на відповідному рівні (з точки зору роз’яснень АМКУ теж є внутрішня компетенція: компетенція голови АМКУ, державного уповноваженого чи всього Комітету), конфіденційною (якщо ми не вимагаємо конфіденційності для тієї інформації, яку надаємо, то АМКУ може її використовувати за власним бажанням та потребою) та результативною (вимагаються задокументовані результати чи здійснення необхідних внутрішньо корпоративних дій).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів