Про фактори, які впливають на розмір компенсації, розповіла слухачам Legal High School Вікторія Сопільняк, партнер ПЮА «Дубинський і Ошарова». Вона нагадала, що компенсація — це засіб відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав, який застосовується замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Лектор зазначила, що через складність доведення збитків, завданих порушенням авторських прав, механізм компенсації застосовується частіше. При цьому з 22 липня 2018 року, коли набув чинності Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», змінився законодавчий і, відповідно, правозастосовний підходи до визначення компенсації. Відтак, лектор порадила слухачам зазначати дату факту порушення авторського права. У разі якщо порушення відбулося до 22 липня 2018 року, використовується стара редакція статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у контексті визначення компенсації. У таких випадках розмір компенсації визначається у мінімальній заробітній платі (від 10 до 50 000), розмір якої, як відомо, час од часу переглядається та щорічно встановлюється законом про державний бюджет на відповідний рік. При цьому Вікторія Сопільняк зазначила, що хоча у законі діапазон компенсації визначається у мінімальній заробітній платі, знову ж таки, за останньою практикою Верховного Суду, для обчислення розміру компенсації суди мають враховувати не мінімальну заробітну плату, а прожитковий мінімум. Водночас наразі є певна кількість судових рішень нижчих інстанцій, в яких судді не поділяють позиції ВС щодо необхідності застосування прожиткового мінімуму, а визначають розмір компенсації, виходячи саме з мінімальної заробітної плати.
За словами лектора, зменшити розмір компенсації нижче мінімально визначеної законом (10 мінімальних заробітних плат) неможливо, хоча такі спроби й були, а от збільшити її розмір суд може у рази, виходячи із конкретних обставин справи.
Якщо ж факт порушення авторського права чи суміжних прав мав місце після 22 липня 2018 року, то компенсація за порушення визначається за таким принципом: суд має право винести рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення — як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Визначення розміру компенсації залежить від кількох факторів. Зокрема, при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов’язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
При цьому лектор наголосила, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб’єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб’єкт такого права доводити не зобов’язаний.
