Денис Овчаров, керівник практики захисту бізнесу Lavrynovych & Partners Law Firm, розповів слухачам Школи кримінальної практики Legal High School про підстави проведення негласних слідчих дій та зловживання втручанням у приватне спілкування.
Підставою проведення оперативно-розшукових дій є наявність достатньої інформації про злочини, що готуються, або осіб, що готують скоєння злочину, проте здійснення ОРД уже після скоєння правопорушення є незаконним. У той же час для проведення НСРД необхідна інформація про те, що особа скоює або вже скоїла злочин. Денис Овчаров наголосив: результати НСРД, які проведені до внесення відомостей у ЄРДР, не можуть бути визнані належними доказами.
У згаданій лектором постанові Верховного Суду України №671/463/15-к від 16 березня 2017 року зазначено: «Судом не було встановлено, яка саме інформація стала підставою для заведення оперативно-розшукової справи, і, відповідно, чи були наявні законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів, результати яких визнані судом допустимими доказами в кримінальному провадженні. А проведення НСРД до внесення відомостей в ЄРДР є незаконним».
Аудіо- та відеоконтроль місця є цікавою слідчою дією, на думку Дениса Овчарова, оскільки під час затримання є ризик того, що клієнту можуть підкинути фальшиві докази скоєння злочину. Також у практиці лектора був випадок відеоконтролю місця: вдома у його клієнта було встановлено камеру, про яку останній дізнався тільки після проведення обшуку в його квартирі, адже вилучено не було нічого, проте на місці розташування апарату залишені проводи.
За словами спікера, вид НСРД, що може застосовуватись у конкретному випадку, залежить від тяжкості злочину, під час розслідування якого можуть бути проведені такі негласні слідчі (розшукові) дії. Так, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини й установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу можна здійснювати незалежно від тяжкості злочину, а всі інші НСРД — тільки щодо тяжких чи особливо тяжких.
Розповідаючи про доказове значення одержаних даних і використання їх у доказуванні, лектор зазначив, що доказове значення мають також документи, на підставі яких прийняте рішення про проведення НСРД (клопотання, постанови, ухвали), а саме — для обґрунтування законності або незаконності одержання відповідних відомостей і, відповідно, для вирішення питання про визнання зібраних у такий спосіб доказів допустимими чи недопустимими.
Щодо нерозкриття матеріалів НСРД, є достатньо багато судової практики. Денис Овчаров запевнив: якщо є відмова у наданні для ознайомлення з такими матеріалами в порядку статті 221 КПК України, то необхідно оскаржувати її в порядку статті 303 того ж Кодексу. Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 1 листопада 2016 року у справі №757/50937/16-к було скасовано постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання адвоката та зобов’язано слідчого надати для ознайомлення матеріали досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК України. А от невідкриття матеріалів за статтею 290 КПК України лектор вважає більше плюсом, аніж мінусом.
У розмові про практику застосування прослуховування осіб Денис Овчаров запевнив, що спеціалістів насправді дуже складно обманути, вони розуміють усі «таємні слова» та приховані підтексти. Звісно, можна спробувати доказати суду, що ви говорили саме про «котлети» чи щось схоже, але сьогодні адвокати більше працюють саме над допустимістю/недопустимістю доказів, не надаючи власне прослуховуванню великого значення.
Лектор також звернув увагу на те, що неповідомлення особи про проведення щодо неї НСРД у порядку статті 253 КПК України є підставою для визнання доказів недопустимими. Також недопустимими є докази, зібрані внаслідок провокації. Підтверджує це практика Європейського суду з прав людини (справи «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Худобін проти Росії» тощо), відповідно до якої використання доказів, отриманих внаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи.
