У Legal High School спецкурс «Правовий супровід виборчих кампаній» відкрив LHS Discussion Hub, в ході якого експерти у сфері виборчого права обмінялися думками на тему «Яке законодавство про вибори потрібне Україні».
«В Україні виборчі баталії перетворилися на війну юристів» — таку тезу озвучив на початку дискусії народний депутат України Руслан Сидорович. Саме професіоналізм юристів, які беруть участь у супроводі виборчої кампанії, — одна із запорук дотримання законодавства в процесі виборів, переконаний народний депутат. Пан Сидорович також висловив свою позицію щодо стану захисту виборчого процесу: «Питання інформаційної безпеки — одне із слабких місць ЦВК. Інформаційні бази виборців не мають належного рівня захисту. Але ж результати виборів залежать і від того, наскільки ця система захищена від стороннього втручання». Наприклад, одним із порушень у роботі виборчої комісії був збій у функціонуванні автоматизованої інформаційно-аналітичної системи «Вибори» напередодні і в день голосування на виборах Президента під час розподілу керівних посад.
Що стосується відповідальності за правопорушення у сфері виборів, то, як зазначив Руслан Сидорович, проблема не в посиленні відповідальності, яка в Україні і так достатньо жорстка, а в ефективності механізмів притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, сьогодні немає жодного прецеденту, коли до кримінальної відповідальності притягували б замовників. «Без встановлення замовників покарання за порушення у виборчому процесі втрачає сенс», — констатував Руслан Сидорович. Народний депутат також вважає, що скасування мажоритарної системи призвело б до зменшення кількості порушень у виборчому процесі: «Немає ідеальної виборчої системи, в кожної є свої переваги і недоліки, і мажоритарну не можна вважати поганою, просто в українських умовах вона перетворилася на інструмент маніпуляції думкою виборців».
Прогалиною в чинному виборчому законодавстві України експерти назвали те, що ним не передбачено ID-карти як документа, що надає право голосування на виборах. Є ризик, що власники ID-карт не зможуть скористатися своїм активним виборчим правом, а це значна кількість виборців, не менша за кількість внутрішньо переміщених осіб.
Експерти підтвердили важливість кодифікації виборчого законодавства. По-перше, виборчий кодекс має сприяти зменшенню фальсифікації на виборах. По-друге, посилиться роль кожного суб’єкта виборчого процесу за допомогою чіткого визначення їх статусу, прав і зобов’язань.
Юридичний супровід виборчої компанії — одна зі складових успіху, а правильна побудова захисту — прямий шлях до перемоги кандидата, вважають експерти. У той же час Ярослав Романчук, керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON, підтвердив помилковість думки, поширеної серед політиків, що нібито юристи потрібні тільки на стадії встановлення результатів: «Вибори — це постійний процес, а будь-який процес потребує юридичного супроводу, до того ж у виборчому процесі немає неюридичних питань. На жаль, політики ще не до кінця розуміють роль і значення юридичного радника». Важливо і те, яку роль і місце займає юрист у штабі кандидата, чи має він право дорадчого голосу. Ярослав Романчук порекомендував модель, за якої юридичний радник не входить до структури штабу, таким чином залишаючись більш незалежним. Експерт також порадив активно співпрацювати з PR-групою: застосування PR-технологій разом із правовими механізмами дасть змогу отримати результат у якнайкоротші строки.
Про найбільш поширені порушення у виборчому процесі розповіла Ольга Коцеруба, радник з юридичних питань громадянської мережі «ОПОРА».
Найбільша кількість правопорушень, як повідомила експерт, стосуються порушення правил передвиборної агітації, що можна спостерігати вже зараз, коли виборчий процес ще не почався, а отже, кандидати ще не мають права проводити передвиборну агітацію. Така політична реклама, по суті, є агітаційною, але поширюється зараз не в правовому полі, тож притягнути до адміністративної відповідальності потенційних кандидатів немає підстав.
Найбільшу кількість порушень було зафіксовано на парламентських виборах 2014 року, а також на місцевих виборах 2015-го: підкуп виборців, кримінальне втручання у виборчий процес, фальсифікація результатів, порушення прав офіційних спостерігачів та ЗМІ.
