Якщо держава не надасть гарантій належності умов утримання у слідчих ізоляторах, то екстрадиції не відбудеться, — Олександр Лисак

Про практичні питання екстрадиції в Україну з політичним підтекстом та пошук балансу права і політики йшлося у рамках лекції Олександра Лисака, партнера EQUITY. Він нагадав слухачам Legal High School визначення поняття «екстрадиція» і відзначив, що ключовою обставиною для екстрадиції є скоєння кримінального правопорушення у країні, яка вимагає видачі.

Власне, процедура починається з виклику підозрюваного у вчиненні правопорушення для дачі пояснень чи оголошення повідомлення про підозру. Порядок такого виклику регулюється статтею 135 КПК України. Але коли особа не з’являється на виклик, слідчий має право винести постанову про оголошення особи в розшук. Розшук, за словами лектора, може бути державний, міждержавний та міжнародний. Він розповів про процедуру оголошення у міжнародний розшук, кольорову градацію розшуків, нагадав, що 17 серпня 2020 року вийшла нова інструкція про взаємодію Інтерполу, що регулює цей процес, та наголосив, що в новій інструкції терміна «міжнародний розшук» більше немає.

Олександр Лисак звернув увагу слухачів Legal High School, що на вимогу прокурора надати витяг з ЄРДР про те, що особа перебуває в міжнародному розшуку, варто зазначати, що порядок ведення ЄРДР також не передбачає поняття «міжнародний розшук», проте згадки про міждержавний і міжнародний розшук є у КПК України.

Говорячи про строк, з якого починається відлік перебування в розшуку, лектор підкреслив, що старт йому дає рішення департаменту поліції про оголошення особи в розшук і внесення відомостей до ЄРДР. При цьому він наголосив, що позиція міжнародних правоохоронних органів полягає в тому, що розшук — це питання національного органу. Звісно, є міждержавні угоди про співпрацю в правоохоронній сфері, тож лектор навів приклад з власної практики, як відбувається така співпраця у питаннях затримання та видачі в порядку екстрадиції між Україною та Європейським Союзом.

Олександр Лисак розповів про процедуру обрання запобіжного заходу слідчим суддею, вказавши, що термін його дії складає шість місяців. Якщо слідчий суддя дійде висновку, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів щодо обґрунтованості підозри, він може відмовити у застосуванні запобіжного заходу. У разі коли буде з’ясовано, що особі не повідомлено про підозру, питання обґрунтованості підозри та перебування в розшуку взагалі скасовується — саме в цьому і полягає, на думку лектора, робота адвоката, адже слідчі судді надають їм можливість подати документи на спростування доводів сторони обвинувачення.

Ще одним аспектом роботи адвоката в захисті прав свого підзахисного в процедурі екстрадиції лектор назвав особливу увагу правоохоронних органів інших країн на відповідні умови утримання затриманих. Якщо держава не надасть гарантій належності умов утримання у слідчих ізоляторах, то екстрадиції не відбудеться. Так само важливо визначити, чи є стаття, за якою обвинувачують підзахисного, кримінально караною. Це важливо враховувати у разі обвинувачення в економічних, корупційних злочинах тощо.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик