Ярослав Романчук розповів про обмін податковою інформацією між державами

Фінальну лекцію у рамках модуля Школи податкової практики «Деофшоризація і податкове планування» для слухачів Lеgal High School провів Ярослав Романчук, керуючий партнер EUCON Міжнародний правовий центр. Лектор нагадав про глобальні тренди у сфері деофшоризації і боротьби з розмиванням податкової бази та зосередився на проблематиці обміну податковою інформацією між державами.

Ярослав Романчук назвав основні законодавчі підстави для обміну податковою інформацією між державами, це: Податковий кодекс України, міжнародні договори, які Україна ратифікувала, Положення про Фіскальну службу України і Порядок обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних держав, затверджений наказом Мінфіну № 1247 від 30 листопада 2012 року.

З-поміж міжнародних договорів лектор виділив два основних: двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування (на початок поточного року Україна підписала з 74 державами) і Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (станом на 1 вересня 2018 року нараховуватиме 85 держав-учасників).

Статтею 4 цієї Конвенції, зокрема, передбачено, що сторони здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для встановлення суми та збору податку, стягнення податкової заборгованості та здійснення виконавчих заходів щодо її стягнення, притягнення до адміністративної відповідальності або ініціювання кримінального переслідування. Інформація, яка не відповідає таким цілям, обміну, відповідно до Конвенції, не підлягає.

Лектор назвав такі види обміну інформацією: обмін інформацією за спеціальним запитом, автоматичний обмін інформацією, спонтанний обмін інформацією, одночасні податкові перевірки та податкові перевірки за кордоном.

Податковий орган також може отримувати і здійснювати обмін інформацією за допомогою Інтерполу, через Національне центральне бюро в Україні.

Після ратифікації міжнародної угоди, між урядами України та США, податкові органи цієї країни зможуть отримувати інформацію відповідно до закону FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act).

Як сказав лектор, не треба також забувати і про дуже великі можливості Державної служби фінансового моніторингу як фінансової розвідки.

Ярослав Романчук розповів про нюанси кожного виду обміну інформацій, особливу увагу приділивши спеціальному запиту про отримання або надання інформації із-за кордону. «Це запит про інформацію, яка може бути надана в результаті перевірки платника податків (або проведення стосовно нього досудового розслідування) щодо ухилення від сплати податків та інших порушень законодавства, віднесених до компетенції Державної фіскальної служби України, надісланий іноземному партнеру або іноземним партнером», — пояснив спікер. За словами пана Романчука, спеціальний запит робиться в чотирьох випадках. По-перше, якщо факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, а в ході перевірки суб’єктів господарювання або проведення щодо них досудового розслідування виникає необхідність у підтвердженні достовірності такої інформації незалежно від наявності кримінальних проваджень щодо осіб чи за фактом вчинення зовнішньоекономічних операцій (скажімо, при встановленні простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом). По-друге, коли встановлено невідповідність між кількісними (або іншими показниками) митної декларації та фактично імпортованими або експортованими товарами. По-третє, якщо факти свідчать про перерахування коштів за межі України для подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. І, по-четверте, якщо є необхідність в отриманні інформації про контроль за ціноутворенням. «Обмін податковою та фінансовою інформацією між країнами сьогодні виходить на перший план», — резюмував спікер, говорячи про важливість розуміння принципу роботи цього механізму і його правильне використання.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів