Ярослав Зейкан: «Кожен по-своєму сприймає справедливість»

27 листопада 2020 року в Legal High School відбувся майстер-клас Ярослава Зейкана, партнера EQUITY, який виступив з темою «Прямий та перехресний допит». За його словами, ця тема — багатопланова, наразі з цього питання в судах склалася дуже складна для України ситуація.

«Щоб навчитися використовувати ті можливості, які дає прямий і перехресний допит, потрібно прочитати чимало літератури», — наголосив спікер. Він вважає, що присяжні в суді з перших секунд судового процесу вже починають розуміти ситуацію і підсвідомо стають на чиюсь сторону. Процес відбору доказів тривалий, проте присяжні, в тому числі й судді, беруть до уваги тільки ті докази, на сторону якої вони стали.

«Якщо зразу після виступу прокурора або оголошення обвинувального акта не сказати про свою позицію, це може потім, у майбутньому, спричинити багато серйозних проблем. І хоча поки що навіть дуже авторитетні адвокати не розділяють таку мою точку зору, її підтримують багато інших адвокатів. Зокрема, це точка зору американських адвокатів, які у змагальному процесі мають величезний досвід. Про це, до речі, говорить і знаменитий американський адвокат Джеррі Спенс. Протягом 40 років цей адвокат не програв жодної справи. Таку ж позицію займає і Алан Дершовіц, ще один видатний американський адвокат», — стверджує Ярослав Зейкан.

У 2012 році відбулася така собі революція, яка полягала в тому, що Кримінально-процесуальний кодекс (Кодекс) американізували: іншими словами, його перевели в англо-американську змагальну систему. Це призвело до того, що багато хто не був достатньо готовий до цього, адже ми все-таки живемо в континентальній системі права.

Ярослав Зейкан зазначив, що в радянські часи об’єктивна істина була одна: визнати особу винуватою і ухвалити вирок; був контроль над адвокатським корпусом, проте зараз такого контролю немає. Під час захисту світову класику можна було використати для аргументу на користь свого клієнта.

Доповідач підкреслив, що, на жаль, зараз в Україні нестабільне законодавство і немає сталої судової практики, адже навіть Верховний Суд час від часу відходить від своїх правових позицій. «Немає єдності і сталості судової практики, і це великий мінус для нашої роботи як адвокатів», — вважає Ярослав Зейкан.

Кодекс 2012 року революційний, адже він звужує обов’язки судді. Більше того, частина адвокатів, з ними солідарний і пан Зейкан, вважають, що суддя фактично не має права допиту. «Коли допитується обвинувачений, елементи інквізиційного процесу залишились. Але коли проходить допит свідка, відповідно до Кодексу, у цьому процесі немає місця для судді. Безумовно, суддя повинен підтримувати порядок, знімати запитання за протестом сторони. Проте запитання ставить прокурор, а вже після допиту можуть ставити запитання інші, що дає підстави вважати, що після закінчення допиту це вже не показання у власному розумінні цього слова», — впевнений Ярослав Зейкан. Щоправда, цю логіку судова система поки що не сприймає, але факт залишається фактом: стаття 352 Кодексу обмежує можливості судді та інших учасників процесу.

Ярослав Зейкан упевнений, що таку позицію необхідно враховувати і відстоювати, хоча це не означає що це вдасться зробити, адже вирішальне слово завжди залишається за суддею. Він вважає, що справедливість у кожного своя. Дуже важко в якийсь точний юридичний термін вкласти поняття справедливості. І хоча ми завжди про неї говоримо, але мета в тому, щоб добитись юридично-конкретного результату, заснованого на законі та принципах верховенства права, хоча у верховенстві права одним із ключових питань якраз і є питання справедливості.

Ярослав Зейкан підкреслив, що правом на визнання допустимими доказів наділений лише суд. Однак слідчий суддя, за нинішньою судовою практикою, не є судом у власному розумінні цього слова. З цього витікає, що показання з чужих слів можуть визнаватись достатніми для прийняття судових рішень тільки в сукупності з іншими доказами, лише на показаннях з чужих слів не повинна і не може ґрунтуватись підозра. Практика показує, що слідчі судді будь-яке показання з чужих слів приймають, і це дійсно є проблемним питанням. Тому, на думку Ярослава Зейкана, адвокати повинні наполягати, що показання свідків обвинувачення потерпілих повинні перевірятись на їх відповідність статті 97 Кодексу, також слід обговорити з учасниками судового провадження можливість визнання цих показань з чужих слів як допустимого доказу.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик