Є висока ймовірність початку інвестиційних арбітражів проти України через ухвалення ретроспективних змін до «зеленого» тарифу — Ярослав Петров

«Перспективи інвестиційних арбітражів у сегменті «зеленої» енергетики» — тема лекції у Legal High School Ярослава Петрова, партнера Asters. У першу чергу це стосується змін у «зеленому» тарифі, тож лектор детально розповів історію питання, яка, за його словами, розпочалася ще у вересні 2019 року. Після формальних дискусій у жовтні 2019 року до парламенту було внесено законопроєкт №2236-2 про обмеження генерації для проєктів понад 150 МВт, проте цей законопроєкт не було прийнято. У жовтні міністерство енергетики оприлюднило свій варіант законопроєкту, проте він не був сприйнятий інвесторами і не вносився до парламенту. У грудні 2019 року було зареєстровано проєкт закону №2543, який було підтримано гравцями ринку відновлювальної енергетики, проте він також не був ухвалений.

У січні 2020 року розпочалася медіація в рамках Енергетичного співтовариства, яку було ініційовано Європейсько-українським енергетичним агентством та Українською вітроенергетичною асоціацією. У тому ж місяці парламент скасував одну з пільг — режим без ПДВ для відновлювальної енергії. Наслідком консультацій та меморандуму 21 липня 2020 року стало ухвалення парламентом Закону №810-ІХ, який набув чинності 1 серпня, тоді ж відбулося ретроспективне зниження тарифів регулятором. У липні група депутатів звернулася до Конституційного Суду з проханням оцінити, наскільки втручання у тарифну політику співвідноситься з повноваженнями парламенту. Наразі це звернення прийняте до розгляду.

Ярослав Петров проаналізував основні норми Закону №810-ІХ та зазначив, що в рамках цього закону відбулося ретроспективне зниження тарифу. Приміром, для проєктів, введених в експлуатацію до 1 липня 2015 року, він не може перевищувати 22 євроценти. Проте основне зниження тарифу відчули сонячні електростанції. Залежно від виду генерації, термінів введення в експлуатацію та потужності зниження тарифу складає від 2,5 до 15%. Проте для сонячних проєктів, що лише плануються до введення в експлуатацію, зниження тарифу складає від 30 до 60%.

На думку лектора, такий тариф робить будівництво сонячних проєктів невигідним, проте законодавець передбачив і певні стимули для подальшого розвитку «зеленої» енергетики. Зокрема, сталеливарні підприємства, що викидають до 250 мг вуглекислого газу на 1 тонну металопродукції, мають право оплачувати тариф передачі оператору системи передачі, який не враховуватиме витрати НЕК України на платежі за «зеленим» тарифом. Крім того, законом підвищено з 10 до 20% надбавку до «зеленого» тарифу для об’єктів відновлюваної енергетики, рівень використання на яких обладнання українського виробництва становить 70% і вище.

Інші зміни до законодавства передбачають врегулювання питання обмеження генерації — надання послуги із зменшення навантаження, можливість компенсації «зеленого» тарифу у розмірі не менш ніж 20% прогнозної виробітки з державного бюджету, підвищення потужності для домогосподарств до 50 кВт. Крім того, закон повинен врегулювати питання заборгованості НЕК «Укренерго» виробникам відновної енергетики за поставлену енергію, який складає 18 млрд грн, і виплата боргів розпочалася вже у серпні.

Виходячи з наведеного вище, Ярослав Петров прогнозує високу ймовірність початку інвестиційних арбітражів проти України через ухвалення ретроспективних змін до тарифу, і, за його інформацією, декілька компаній уже подали Trigger Letters або планують це зробити найближчим часом. У зв’язку з цим лектор повідомив, що його компанія розробила брошуру із десятьма питаннями, які найбільше непокоять українських інвесторів, щодо захисту інвестицій у рамках інвестиційного арбітражу, яку він і презентував слухачам Legal High School.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик