Ірина Кузіна назвала типові помилки слідства при оголошенні підозри особі, яка проживає за кордоном

З лекцією на тему «Оголошення підозри особі, яка проживає за кордоном: процедура та типові помилки слідства. Погляд адвоката» у рамках Legal High School виступила адвокат АО Barristers Ірина Кузіна.

Під час лекції вона зазначила, що багато речей, які вважаються помилками слідчих, часто є їхніми свідомими діями. Спрямовані вони на скорочення обсягу роботи і економію часу. Однак спроби обійти ті чи інші вимоги закону можуть негативно обернутися для органів досудового розслідування. Важливою в цьому плані є практика Європейського суду з прав людини. «У нас змагальний процес. Усі сумніви мають тлумачитися на користь захисту», — підкреслила лектор.

Є випадки, коли безпідставно вказується місце проживання в Україні особи, яка на законних підставах фактично проживає і є резидентом іншої країни. Також може бути неправильно зазначене місце проживання за кордоном. Пані Кузіна підкреслила, що поняття «останнє відоме місце проживання» немає в Кримінальному процесуальному кодексі України. У зв’язку з цим слідчі завжди повинні вказувати точну адресу.

Ще однією помилкою є відсутність перекладу підозри мовою, якою говорить особа. Презюмується, що громадяни України знають державну мову. Однак з перекладом підозри іноземними мовами виникають труднощі. Наприклад, важко знайти перекладачів на курдську чи інші рідкісні мови. Ірина Кузіна також наголосила на вимогах нотаріусів до освіти особи, яка виступає перекладачем: у її дипломі має бути вказана спеціальність «перекладач», а не «викладач». Лектор визнає, що не всі мови «охоплені» нашими університетами, що створює труднощі для правоохоронців.

Відповідно до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, неприпустимими є ситуації, коли особу «виманюють» з країни проживання як свідка, а фактично вручають повідомлення про підозру. Не можна пред’являти підозру в одній справі, а затримувати за іншим епізодом, не вказаним у документах про виклик. Подібна норма стала б у пригоді в Кримінальному процесуальному кодексу України, адже слідчі часто викликають особу як свідка, вручають підозру і далі допитують як підозрювану. До того ж допитують не завжди у цій же справі, відзначила лектор.

Крім того, підозрюваному за кордоном дуже сухо, фактично формально роз’яснюють обсяг його прав. Наприклад, йдеться про право збирати докази, але не уточнюється, що це може бути реалізовано у формі тимчасового доступу до речей і документів. Без українського адвоката реалізувати ці права і навіть просто зрозуміти іноземцю — неможливо.

При цьому, підкреслила лектор, якщо буде доведено, що особа своїми діями ухиляється від отримання повідомлення про підозру, не буде вбачатися порушення статті 6(3)а Конвенції в частині обов’язку роз’яснення обвинувачення, такою є практика Європейського суду з прав людини.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів